Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У КIРОВОГРАДСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2019 р. № 2399/11-28-13-01-17/ІПК

Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області керуючись статтями 19-1, 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI (далі -ПКУ) розглянуто звернення щодо нарахування (виплати) доходу фізичній особі -підприємцю, та в межах своєї компетенції повідомляємо наступне.

Абзацом 1 п.п. 1.1 ст. 1 ПКУ визначено, що ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абз. 1 п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, податковий агент - юридична особа Сії філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам, а також нести відповідальність за порушення норм ПКУ.

Разом з тим, у відповідності до ст. 18 ПКУ, на податкового агента покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені ПКУ для платників податків.

Порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків податковим агентом, встановлено п. 168.1 ст. 168 ПКУ.

Відповідно до пл. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставки податку, визначені статтею 167 ПКУ.

Крім того, відповідно до п. 176.2 п. 176 ПКУ особи, які згідно з ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок (форма №1-ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - форма №1-ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

Тобто, у разі нарахування (виплат) доходів податковий агент повинен відобразити у формі №1-ДФ такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені доходи на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

Одночасно, доходи визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором.

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розд. XX ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Водночас, згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності у межах обраних видів такої діяльності, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, податкові агенти не утримують ПДФО у джерела виплати.

При цьому сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь таких фізичних осіб — підприємців, відображається у формі №1-ДФ) за ознакою доходу «157».

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Якщо фізичною особою - підприємцем не надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію ж суб'єкта підприємницької діяльності, при виплаті йому доходу утримується ПДФО та військовий збір.

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) регулюється ст. 11 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 755).

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Закон № 755, за їх надання стягується плата (п. 1 ст. 11 Закону №755). Згідно п. 2 ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема у вигляді виписки, витягу.

Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним особам та фізичним особам -підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності).

Фізична особа - підприємець - платник єдиного податку першої - третьої груп надає юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію фізичної особи -підприємця (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності) та у разі необхідності, копію витягу з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з абзацом першим частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. винагороди за цивільно-правовими договорами.

Отже, сума коштів, що виплачується юридичною особою фізичній особі -підприємцю - платнику єдиного податку, не є базою нарахування ЄВ, якщо виконувані нею роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, які зазначені у ЄДР.

В іншому випадку, роботодавці - юридичні особи нараховують ЄВ фізичній особі - підприємцю на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.

Разом з тим, відповідно до п.п. 19-1. 1.28 п.19-1.1 ст.19-1 податкові органи надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Слід зауважити, що відповідно до п.1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423 (далі - Положення). Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці та соціальної політики, трудових відносин, соціального захисту.

Мінсоцполітики відповідно до покладених завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (п.п. 103 п.4 Положення).

Отже, з питання трудових відносин Ви можете звернутися до Мінсоцполітики.

Згідно п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.