Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.05.2019 р. № 2424/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення ... щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Згідно статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076), адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076.
Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (стаття 13 Закону № 5076).

Згідно з нормами підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Згідно статті 5 Закону № 2464 облік платників єдиного внеску ведеться відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску.

При цьому, якщо платник единого внеску, визначений пунктом 5 частини першої статті 4 Закону №2464 не отримав дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, він зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Водночас сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону №2464).

Таким чином, Законом №2464 обов’язок визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників, вказаних у пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, як таких, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

Слід зазначити, що Законом №2464 не передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність та досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону №2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята статті 8 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Отже, платник єдиного внеску визначений у пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, жому надано таку консультацію.