Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.05.2019 р. № 2374/Б/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) розглянуло запит про надання податкової консультації щодо застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється нормами пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно якої резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Згідно ст. 1 Закону України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ «Про громадянство України» зі змінами та доповненнями, громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Щодо питання оподаткування спадщини повідомляємо.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється статтею 174 розділу IV ПКУ, якою встановлено різні ставки для оподаткування доходу платника податку, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються зі нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (п.п.”а” 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

При цьому, фізичні особи — платники податку, які одержали дохід у вигляді спадщини, який згідно з ПКУ оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Разом з тим, статтею 43 Закону України від 02 вересня 1993 № 3425-ХІІ «Про нотаріат» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 3425) передбачено, що при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Встановлення особи здійснюється за паспортом або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особі і громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має праве витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідн для вчинення нотаріальної дії (ст. 46 Закону № 3425).

Слід зазначити, що обов’язок перевірки документів, підтверджуючих визначення статусу резидента України покладається на нотаріуса, який видає свідоцтво про спадщину.

Водночас повідомляємо, що згідно п. 52. 2 ст. 52 ПКУ, податкове консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключне платником податків, якому надано таку консультацію.