Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.05.2019 р. № 2474/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку відображення сум ПДВ, зазначених у податкових накладних / розрахунках коригування, у податковій звітності з податку на додану вартість та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку за договором з постачальником № 1 було перераховано попередню оплату за роботи/послуги, за якою постачальником № 1 було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну.

Суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, були включені покупцем до податкової звітності (податкового кредиту) відповідного звітного періоду (жовтень 2018 року) з відображенням у таблиці 1 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ (далі - декларація).

Надалі після розірвання такого договору постачальник № 1 повертає попередню оплату частинами протягом кількох звітних періодів. На дату кожного такого повернення постачальник № 1 складає та реєструє в ЄРПН відповідний розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату перерахування попередньої оплати, а покупець на відповідну суму коригує (зменшує) податковий кредит.

Кошти, повернуті постачальником № 1, покупець перераховує тк попередню оплату постачальнику № 2, який складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму, на підставі якої покупець включає суми ПДВ до податкового кредиту звітного періоду, у якому здійснено перерахування попередньої оплати (у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН).

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/посл ут зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Відповідно до статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такою звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов'язання, у платника формується від'ємне значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду, яке відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПКУ може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Форма декларації та порядок її заповнення і подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 2 ).

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у ризі заповнення даних у відповідних рядках декларації) (пункт 9 розділу II Порядку № 21).

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 розділу V Порядку № 21 до розділу II «Податковий кредит» декларації (рядки 10.1 та 10.2) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість товарів/послуг, необоротних активів на митній території України.

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 декларації. При заповненні рядка 14 обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів (підпункт 3 пункту 4 розділу V Порядку № 21).

Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду (підпункт 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

При заповненні рядка 21 декларації подається додаток 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі - додаток 2).

У таблиці 1 додатку 2 до декларації в графах 2, 3 вказується звітний (податковий період), у якому виникла сума від'ємного значення ПДВ, у графі 4 - сума такого від’ємного значення, врахована у значенні рядка 21 декларації.

Тобто у таблиці 1 додатку 2 деталізується значення рядка 21 декларації (від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, яке переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) за періодами його виникнення.

Таким чином, у ситуації, описаній у зверненні, у податковій декларації за звітний (податковий) період, у якому було здійснено попередню оплату постачальнику № 1, покупець включає суму ПДВ, зазначену у відповідь ій податковій накладній (у разі своєчасної її реєстрації в ЄРПН), до податкового кредиту (рядок 10.1 декларації).

Оскільки, як зазначено у зверненні, така сума ПДВ збільшує від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації), то інформація щодо від’ємною значення ПДВ за такою податковою накладною вказується у таблиці 1 додатку 2 до декларації із зазначенням періоду його виникнення (жовтень 2018 року).

У декларації за звітний (податковий) період, у якому постачальник № 1 повертає частину суми попередньої оплати, покупець зазначає таку суму повернення (коригування) у графі 14 (зі знаком «-») та у таблиці 2 додатку 1 до декларації.

При цьому якщо на таку суму зменшується від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітною (податкового) періоду (рядок 21 декларації), то у таблиці 1 додатку 2 до декларації на відповідну суму зменшується від’ємне значення, що виникло у звітному (податковому) періоді, у якому було здійснено попередню оплату (у ситуації, що розглядається - у жовтні 2018 року).

У декларації за звітний (податковий) період, у якому покупець перераховує кошти, отримані від постачальника № 1, як попередню оплату постачальнику № 2 (у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН відповідної податкової накладної), покупець включає суму ПДВ, зазначену у такій податковій накладній, до податкового кредиту (рядок 10.1 декларації).

Якщо така сума ПДВ збільшує від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації), то інформація щодо від’ємного значення ПДВ за такою податковою накладною вказується у таблиці 1 додатку 2 до декларації із зазначенням періоду його виникнення (звітного (податкового) періоду, у якому було здійснено перерахування попередньої оплати постачальнику № 2).

Водночас зважаючи на те, що платник податку звертається з питаннями, які стосуються від’ємного значення ПДВ, уже втретє, надання остаточної відповіді на порушене у зверненні питання можливе лише після ретельного аналізу первинних (бухгалтерських) та податкових документів за операціями, що здійснюються платником податку.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.