Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.11.2017 р. № 2697/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо сплати земельного податку платником єдиного податку четвертої групи, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство повідомило, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та зареєстровано платником єдиного податку четвертої групи, володіє господарськими дворами (складами, токами, майстернями), що знаходяться на земельних ділянках, договори оренди яких знаходяться в процесі оформлення. Зазначена нерухомість використовується в процесі сільськогосподарського товаровиробництва.

У запиті Товариство не зазначило, чи є земельні ділянки під господарськими дворами приватною, державною або комунальною власністю.

Товариство запитує, чи зобов’язано воно як платник єдиного податку четвертої групи сплачувати земельний податок за земельні ділянки, зайняті господарськими будівлями, що використовуються в сільськогосподарській діяльності.

Відповідно до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, об’єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або постійному користуванні.

Якщо земельна ділянка, надана в оренду, є державною або комунальною власністю, то орендар земельної ділянки є платником орендної плати (ст.ст. 269, 270, 288 Кодексу).

Таким чином, платник єдиного податку четвертої групи може застосовувати норми пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу щодо звільнення від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку тільки за ті земельні ділянки, право власності на які зареєстровано згідно чинного законодавства, та які використовуються платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Якщо платник єдиного податку четвертої групи, набувши у власність земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно, використовує її та вказане нерухоме майно безпосередньо у процесі сільськогосподарського товаровиробництва, у тому числі для обслуговування такого процесу, то платник в такому випадку буде мати право на звільнення від оподаткування земельним податком в межах частини четвертої пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.

Поряд з цим, якщо нерухоме майно платник єдиного податку четвертої групи буде використовуватися у будь-якій іншій діяльності, якою займається платник, але яка не пов’язана з сільськогосподарським товаровиробництвом (наприклад, надання в оренду приміщення, сільськогосподарських машин і устаткування, тощо), то земельна ділянка, на якій розташоване таке майно, не підпадатиме під дію частини четвертої пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу. Земельна ділянка, на якій зазначене майно розташовано, буде об’єктом оподаткування платою за землю (земельним податком у разі набуття прав власності або постійного користування).

Якщо земельні ділянки належать до державної та комунальної власності та орендуються на підставі укладених з органом місцевого самоврядування договорів оренди, платник єдиного податку четвертої групи не може застосовувати норми пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу та сплачує орендну плату на загальних підставах.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.