Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЗАПОРIЗЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.05.2019 р. № 2503/ІПК/08-01-13-02-10

Головне управління ДФС у Запорізькій області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянуло лист (...) про надання індивідуальної податкової консультації (...) щодо окремих питань податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Загальні засади створення прийомної сім'ї визначені главою 20-1 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №2947-111, зі змінами (далі - СКУ).

Відповідно до ст. 256 1 СКУ прийомна сім'я - це сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомні батьки - це подружжя або особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні батьки несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені ст.150 СКУ. Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники (ст.256-2 СКУ).

Прийомні діти проживають і виховуються у прийомній сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І - IV рівнів акредитації - до його закінчення.

За прийомними дітьми зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до прийомної сім'ї (ст.256-3 СКУ).

Положення про прийомну сім'ю затверджене постановою КМУ від 26.04.2002 №565, зі змінами (далі - Положення №565), п.18 якого встановлено, що фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету.

Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення. Порядок призначення і виплати грошового забезпечення визначається Кабінетом Міністрів України (п.18 Положення №565).

Оподаткування доходів податком на доходи фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, ст.169 якого встановлений порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу.

Відповідно до п. 169.1 ст.169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, зокрема:

- у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку, у 2019 році - 960,50 грн (п.п. 169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ);

- у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної п.п.169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ, - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину (п.п.169.1.2 п. 169.1 ст.169 ПКУ).

Згідно з п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2019 році - 2690 грн на місяць (1921 грн х 1,4).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених п.п. 169.1.2 та п.п. "а" і "б" п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст.169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст.169 ПКУ).

Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 №1227 (далі - Порядок №1227).

Для застосування пільги з підстав, передбачених, зокрема, у п.п.169.1.2 п. 169.1 ст.169 ПКУ, крім заяви про застосування пільги платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років подає: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник) (п.п.З п.5 Порядку №1227).

Отже, платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, у розмірі, визначеному п.п.169.1.2 п. 169.1 ст.169 ПКУ за умови надання документів, встановлених Порядком №1227, зокрема, документів, що підтверджують встановлення батьківства, копії рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування і виконання інших вимог, передбачених ст.169 ПКУ.

Згідно з п.52.2 ст.52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.