Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС В ОДЕСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.11.2017 р. № 2705/ІПК/15-32-12-04-18

Про справляння місцевих податків

Головне управління ДФС в Одеській області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Товариства щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), та плати за землю (далі - Плата) повідомляє.

Товариство проінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи та згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно набуло у власність нежитлові будівлі та споруди (далі - нерухоме майно), які надає в оренду промисловому підприємству.

Також Товариство повідомило про відсутність оформлених у визначеному законодавством порядку прав власності або користування на земельну ділянку, яка разом із розташованим на ній майном, здається в оренду попередньому власнику майна.

Товариство запитує щодо виникнення у нього обов’язку з нарахування та сплати:

1)Податку за умов надання нерухомого майна в оренду промисловому підприємству;

2)Плати, якщо ним не набуто права власності або користування на вказану земельну ділянку.

Щодо Податку

Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

Частиною «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу з об’єктів оподаткування Податком виключено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. Обов’язковою умовою застосування частини «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу є використання промисловим підприємством власного нерухомого майна у власні промисловій діяльності.

Таким чином на передане в оренду майно дія частини «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу не розповсюджується.

Щодо Плати

Земельна ділянка визнається об’єктом цивільних прав з моменту її формування відповідно до вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) та державної реєстрації відповідного права (власності, постійного користування або права оренди земель державної та комунальної власності)

Зауважимо, що сплата земельного податку здійснюється власниками земельних ділянок та постійними землекористувачами (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). При цьому за земельні ділянки, що перебувають у комунальній або державній власності та надані в оренду, справляється орендна плата.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 Кодексу).

Разом з тим, необхідно звернути увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування плати за використання земельних ділянок у належному розмірі у випадках використання безпідставно набутої земельної ділянки. Зокрема суб’єктів, які, порушуючи ст.ст. 125, 126 ЗКУ, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015, а також від 30.11.2016 зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст. ст. 166, 1167 Цивільного кодексу України) у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Згідно з п.52.2 ст.52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультація.