Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У КIРОВОГРАДСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2019 р. № 2570/ІПК/11-28-13-01-17

Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області керуючись статтями 19-1, 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI (даті - ПКУ) розглянуто заяву щодо розстрочення сплати податкових зобов’язань, нарахованих на суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаних з процедурою його банкрутства, а також порядку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, та в межах своєї компетенції повідомляємо наступне.

Відповідно до ст. 33 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 36 Закону № 898 встановлено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону № 898.

Так, згідно зі ст. 37 Закону № 898 іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів га відображає їх у річній податковій декларації.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПКУ, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Також, вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п ,1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ)
Ставка військового збору становить 1,5відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п.1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, у разі якщо кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків з урахуванням норм п.п. «д» і.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Крім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором.

Водночас згідно з абзацом другим п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПКУ за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.

Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованою) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснен ня обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання (абзац третій п.п. «д» п.п. 164.2,17 п. 164.2 ст.164 ПКУ).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань регламентується статтею 43 ПКУ.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.

Згідно п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.