Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2019 р. № 2580/ІПК/28-10-27-01-11

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув
лист ________ (код ЄДРПОУ _________) від ______ №_______ (вх.№_______ від ______) щодо віднесення до реалізації пального операцій з надання послуг відповідального зберігання пального та операцій з заправки таким пальним автомобілів (ємностей) інших осіб, у т.ч. власника палива, необхідності реєстрації акцизних складів, та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до пп.212.1.15 п.212.1 ст.212 Кодексу платником акцизного податку є особа, що реалізує пальне.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до ст.283 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 284 ГКУ визначені істотні умови договору оренди, якими є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Якщо суб'єкт господарювання здійснює використання пального виключно для власних потреб, а саме для заправки власних та орендованих автомобілів, які прийняті ним у користування за актом прийому-передачі на певний строк відповідно до договору оренди, то такі операції не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу.

В такому випадку -не має потреби реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

Відповідно до п. 1 ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігай) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У разі, якщо суб'єкт господарювання здійснює діяльність, пов'язану із навантаженням-розвантаженням, зберіганням пального виключно на підставі договорів зберігання, такі операції не вважаються реалізацією пального згідно з пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Суб'єкт господарювання, який здійснює будь-які інші операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам, передбачені пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу, зокрема заправляння паливом (власним або тим, що знаходиться на відповідальному зберіганні) автомобілів (ємностей) інших осіб, у т.ч. власника палива, підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку до початку здійснення реалізації пального відповідно до пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 Кодексу.

Оскільки операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального для заправки техніки, що належить виконавцям, є реалізацією пального в розумінні абзацу другого пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу, при здійсненні зазначених операцій виникає обов'язок реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних на такі обсяги переданого (відпущеного, відвантаженого) пального.

Здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального (п.117.3 ст.117 Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 Кодексу акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Відповідно до пп.14.1.224 п.14.1 ст.14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, зокрема, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Таким чином, суб'єкт господарювання, який надає іншим особам послуги зі зберігання, навантаження-розвантаження пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), повинен створити акцизний склад незалежно від того, хто є власником цього пального.

Окремо слід зазначити, що з 01.07.2019 Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон №2628) набудуть чинності зміни та доповнення, внесені зокрема до статей 14, 212, 230, 232 Кодексу.

Так з 01.07.2019 наступні норми Кодексу застосовуються у такому формулюванні.

Відповідно до підпункту пп.212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу суб'єкт господарювання, який реалізує пальне є платником акцизного податку.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

• до акцизного складу;
• до акцизного складу пересувного;
• для власного споживання чи промислової переробки;
• будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

• у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
• при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та  зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та    зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Таким чином, у суб'єкта господарювання, який надає іншим особам послуги зі зберігання, навантаження-розвантаження пального, та має загальну місткість ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального більше 200 кубічних метрів, місця зберігання пального підпадають під визначення акцизний склад, а суб'єкт господарювання вважається розпорядником акцизного складу в розумінні Закону № 2628 та Кодексу.

При цьому, під визначення реалізації пального підпадають операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу:

до акцизного складу / акцизного складу пересувного, для власного споживання чи промислової переробки, будь-яким іншим особам.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.