Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.05.2019 р. № 1963/6/99-99-12-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення (далі - Підприємство) щодо зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Підприємство поінформувало, що в процесі провадження своєї господарської діяльності використовує різні види пального для заправки сільгосптехніки і зберігає його до моменту використання у власних резервуарах.

При цьому Підприємство зберігає виключно власне пальне та не надає такі послуги іншим особам.

Крім цього, склад палива не відповідає критеріям акцизного складу визначеним п. 4.1.6. ст. 4 Податкового кодексу України оскільки Підприємство являється платником єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 кубічних метрів.

З урахуванням викладено, Підприємство цікавлять наступні питання:

1. Чи може Підприємство здійснювати з 01.07.2019 зберігання власного пального, що використовується ним для власних потреб без отримання ліцензії на зберігання пального?

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 481 (зі змінами) місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Таким чином, для здійснення діяльності зі зберігання пального у розумінні Закону № 481 (зі змінами), суб’єкту господарювання необхідно отримати відповідну ліцензію.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено статтею 15 Закону № 481 (зі змінами).

2. Чи зобов’язане підприємство обладнати сховища пального витратомірами та рівнемірами з огляду на те, що вони не є акцизним складом відповідно до визначень, вказаних у законі.

Відповідно до підпункту 14.1.6 Кодексу (зі змінами) акцизний склад - це :

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом: вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Враховуючи викладене вище та той факт, що Підприємство являється платником єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 кубічних метрів (відповідна інформація зазначена Підприємством у запиті), місця зберігання пального Підприємства не підпадають під визначення акцизний склад, а Підприємство не вважається розпорядником акцизного складу в розумінні Закону № 2628 та Кодексу. Відповідно, сховища для зберігання пального Підприємства не повинні бути обладнані витратомірами та рівнемірами.

3. Який орган (вказати назву та адресу) уповноважений на видачу ліцензії на зберігання пального?

Відповідно до частини дев’ятої ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.

Разом з тим, зазначаємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби. Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі - постанова № 227), ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.

Для отримання ліцензії на право зберігання пального Підприємству необхідно звернутись до органу ліцензування за місцем розташування місць зберігання пального.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.