Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2019 р. № 2571/Б/ІПК/20-40-13-02-11

Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо включення до доходу фізичної особи судових витрат і судового збору, які компенсуються йому на підставі рішення суду, з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє наступне.

Статтею 129 і Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри статок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір», відповідно до ст. 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скірг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618-IV та ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747 IV визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачув;

ти податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Разом з тим п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошове го або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються гід оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадк и, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ).

Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначено го пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, поняття якого визначено пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену в ст. 167 ПКУ та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка, визначену пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

При цьому, відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) вважаєтеся виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків прямо передбачених розділом IV ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, у разі якщо платнику податку - фізичній особі на підставі рішення суду відшкодовуються судові витрати (судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи), то сума таких витрат включається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Водночас податковий агент прирівнюється до платника податку і має права та виконує обов'язки, встановлені ПКУ для платників податків (п. 18.2 ст. 18 ПКУ).

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платникoм податків, якому надано таку консультацію.