Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.06.2019 р. № 2661/ІПК/20-40-12-03-21

Головне управління ДФС у Харківській області розглянуло лист Господарства щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, що надана для створення фермерського господарства, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI (далі - Податковий кодекс) повідомляє.

Засновник Господарства проінформував, що земельні ділянки для ведення фермерського господарства надані йому в оренду, як фізичній особі і запитує, хто є платником орендної плати за землю та чи повинно Господарство укладати договір суборенди земельної ділянки з фізичною особою - засновником Г осподарства.

Також просить надати роз’яснення щодо можливості Господарстві -платника єдиного податку четвертої групи включати до декларації площі земельних ділянок без укладання договорів суборенди із засновником Г осподарства.

Податкові зобов’язання з плати за землю обчислюються з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 7.87 Податкового кодексу) на підставі даних Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу), а також на підставі договору оренди земельної ділянки (ст. 288 Податкового кодексу).

Враховуючи те, що Податковим кодексом не передбачено інших підстав для обчислення плати за землю, а право оренди на земельну ділянку оформлено на фізичну особу, то платником орендної плати за таку земельну ділянку має бути фізична особа.

Щодо обов’язку Господарства укладати договори суборенди землі із фізичною особою - засновником Господарства та включення до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи площ земельних ділянок без укладання додаткових договорів суборенди повідомляє.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств, як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, визначає Закон Укра 'ни «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-ІV (далі - Закон № 973-IV).

Згідно ст. 1 Закону № 973-ІV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу від 25.10.2001р. № 2768 III (далі - Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(ст. 126 Земельного кодексу).

Вищенаведені вимоги також передбачені ст. 6 Закону Укра'ни від 06.10.98р. № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161), а саме право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Це також узгоджується нормами ст.8 Закону № 161, зокрема договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Крім того, об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону № 161).

Отже, за наявності документів, що підтверджують передачу фізичної особи права користування земельними ділянками (права оренди та/або суборенди) до Господарства, виникає можливість включення площ таких земельних ділянок до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.