Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.06.2019 р. № 2664/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо особливостей формування податкового кредиту, та, керуючись статтею 52. розділу II Податкового кодексу України від (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ:

від 21.11.2018 № 367 на суму ПДВ 34 086 грн.,

від 03.12 2018 № 31 на суму ПДВ 18 135,50 грн.,

від 22.12.2018 №51 на суму ПДВ 21 634,14 грн.,

від 27.12.2018 № 137 на суму ПДВ ЗО 590 грн.,

від 08.01.2019 № 63 на суму ПДВ 13 675 грн.
та від 23.01.2019 № 282 на суму ПДВ 13 675 грн.,

 до яких протягом грудня 2018 - березня 2019 років складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування у зв’язку з виправленням помилок, допущених при їх складанні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановленні і ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (підпункт «е» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ);

ціна постачання без урахування податку (підпункт «є» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ);

ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенн (підпункт «ж» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ);

загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податк} (підпункт «з» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ);

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ) Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ визначено, зокрема, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Згідно із пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 1307 у разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної у зв'язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг розрахунок коригування заповнюється у такому порядку:

показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком «-» окремо в кожній графі;

додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній;

В усіх рядках розрахунку коригування, пов’язаних з коригуванням одного рядка податкової накладної (рядок, в якому зі знаком «-» зазначено відповідні показники податкової накладної, що коригується, та за наявності нового(их) рядку(ків) з виправленими показниками, що його замінює(ють)), у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування. Одночасно усім таким рядкам присвоюється один номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 розділу Б розрахунку коригування «№ з/п групи коригування».

Також слід зазначити, що згідно пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ номер групи коригування не відноситься до обов’язкових реквізитів.

Кількість груп коригування у розрахунку коригування обмежується лише кількістю рядків у розділі Б розрахунку коригування, призначених для заповнення відповідних показників (загальна кількість рядків у розділі Б розрахунку коригування не може перевищувати 9999).

При цьому якщо в подальшому відбувається коригування рядка податкової накладної, який вже коригувався, то графі 2.2 розділу І розрахунку коригування «№ з/п групи коригування» присвоюється послідовний порядковий номер групи коригування, незалежно від того, який номер групи коригування був в попередньому розрахунку коригування.

Зазначена позиція ДФС України викладена на загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі (ІДД ДФС) в підкатегорії 101.15.

Правила формування платником ПДВ податкового кредиту визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній територі і України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 192 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ розділу V ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких, товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї , складені та зареєстровані в ЄРПН, показники яких відповідають первинним документам, оформленим за фактом здійснення господарської операції постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ розділу V ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткуванню та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.

Платникам податків забороняється формування показникії податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтвердженню документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу V ПКУ.

Слід зазначити, що для платників податку на додану вартість ДФС доопрацьовано електронний сервіс, за допомогою якого здійснюється візуалізація повної інформації щодо показників податкової накладної є урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних вартісних показників, зокрема, надано можливість експорту інформації у формат хls після здійснення пошуку за заданими параметрами податкової накладної та відображення остаточного розрахунку (остаточних показників податкової накладної, які на поточну дату обліковуються в ЄРПН)  урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування.

Крім цього, особливості заповнення розрахунків коригування роз'яснене у листі ДФС від 27.11.2018 № 36942/7/99-99-15-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Законодавство > Податкове законодавство > Листи» за адресою: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps73086.html. Зазначений лист підприємство може використовувати у своїй діяльності.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними конкретних операцій тим, які передбачені ПКУ.

Крім того повідомляємо, що відповідно до пункту 52.1 статті 52 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація надається контролюючим органом платнику податку за його зверненням та стосується практичного застосування окремих норм податкового законодавства. В рамках податкової консультації не проводиться оцінка правильності заповнення платником податку податкових та бухгалтерських документів.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкове консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.