Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.06.2019 р. № 2665/ІПК/28-10-27-01-11

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Отже, операції з використання пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання (заправки власного транспорту, техніки та механізмів), будуть вважатися реалізацією пального, якщо такі операції здійснює суб'єкт господарювання, який є розпорядником акцизного складу.

Особа, яка реалізує пальне, є платником акцизного податку (пп.212.1.15 п.212.1 ст.212 Кодексу).

Чи вважатимуться за вищеописаних умов в розумінні норм Закону №2628 місця зберігання пального Товариства акцизними складами та чи буде Товариство вважатися розпорядником акцизного складу?

Відповідно до п.п. "б" п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 Кодексу акцизний склад - це, зокрема приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом виробленні!, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаженні -розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є паливним акцизним складом:

- приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та    зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне з обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсяг/ пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

- приміщення або територія незалежно від загальної місткосі і розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та    зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки з місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

- паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо з транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до п.п. 14.1.224 п.14.1 ст.14 Кодексу розпорядником паливного акцизного складу є суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Отже, оскільки Товариство закуповує та зберігає пальне на території п ємностях, загальна місткість яких перевищує зазначені в п.п. "б" п.п.14.1 .о п.14.1 ст.14 Кодексу (в редакції з 01.07.2019), то місця зберігання пального Товариства будуть відповідати ознакам акцизного складу, а Товариство, за наявності документів про право власності/користування приміщенням або
територією, означених як акцизний склад, буде вважатися розпорядником акцизного складу в розумінні Закону №2628 та Кодексу.

При цьому, під визначення реалізації пального підпадають операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу:

до акцизного складу / акцизного складу пересувного, для власного споживання чи промислової переробки, будь-яким іншим особам.

Який порядок реєстрації платником акцизного податку та акцизного складу ?

Відповідно до п.п.212.3.4 п.2121.3 ст.212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (наказ Мінфіну ві д 25.02.2016 №218).

Законом №2628 встановлено, що ведення обліку обсягів пального або спирту етилового здійснюється у Системі електронного адмініструванні реалізації пального та спирту етилового (далі - СЕАРП та СЕ), які запроваджується з 1 липня 2019 року з урахуванням перехідних положені, визначених пунктами 22-24 підрозділу 5 розділу XX Кодексу.

Так, платники податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платники; податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватись платниками податку та зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2015 року.

Чи необхідно Товариству за вищеописаних умов отримувати ліцензію на зберігання пального?
Законом №2628 внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі -Закон №481), згідно з якими з 01 липня 2019 року запроваджується ліцензування діяльності суб'єктів господарювання всіх форм власності, які здійснюють, зокрема зберігання пального.

Місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (ст.1 Закону №481).

Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (ст.1 Закону №481).

Таким чином, для зберігання пального у розумінні Закону №481 (зі змінами), Товариству необхідно отримати відповідну ліцензію на кожне місце зберігання пального.

Порядок видачі, призупинення, анулювання, ліцензій на право зберігані я пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено статтею 15 Закон у №481 (зі змінами).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.