Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.06.2019 р. № 2725/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та права на податковий кредит, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні платника, 28.11.208 у Товариства було анульоване свідоцтво платника ПДВ.

Відповідно до угоди, укладеної з нерезидентом, 11.12.2018 Товариство отримало від нерезидента аванс за послуги, місцем постачання яких є митнії територія України.

Оскільки на момент отримання авансу Товариство не було платником ПДВ сума отриманого авансу не включала суму ПДВ.

Товариство 27.12.2019 було знову зареєстровано як платник ПДВ Товари і послуги з метою виконання укладеної угоди придбавались післі відновлення реєстрації платником ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V ті підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачанш товарів/послуг, місце постачання яких, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 розділу V ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.

Правила формування платником ПДВ податкового кредиту визначене і статтею 198 розділу V ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи не використовуються в оподатковуваних операціях.

Отже, враховуючи те, що перша подія (отримання коштів від покупця) відбулася до дати реєстрації товариства платником ПДВ, податкове зобов'язання на дату здійснення другої події (постачання послуги покупцю) не нараховується, а підстави для складання податкових накладних відсутні.

Крім того, зважаючи на те, що по операції з постачання послуг нерезиденту в розглянутій ситуації не нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ, поставлені нерезиденту послуги не визначаються такими, що використані в оподатковуваних ПДВ операціях, а тому постачальник зобов’язаний нарахувати податкові зобов'язання за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, за товарами/послугами, придбаними постачальником з ПДВ, та використаними для надання нерезиденту послуг.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.