Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.06.2019 р. № 2752/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операції із внесення фізичними особами (громадянами) майнових прав на вживані товари (ювелірні вироби) до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права і подальшого постачання юридичною особою таких товарів (ювелірних виробів) та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VІІІ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон № 2275).

Відповідно до статті 13 Закону № 2275 вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. При цьому вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.

Ювелірний виріб з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння - це виріб культурно-побутового призначення з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (пункт 1.2 розділу І Методичних рекомендацій щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять, затверджених наказом Міністерства фінансів Украї ни від 15.09.2015 №780).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміти, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачаная товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 к пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Отже, якщо відбувається передача права власності на розпорядження товарами (ювелірними виробами) від однієї особи до іншої, то для цілей оподаткування ПДВ така операція є постачанням товарів для однієї особи (продавця) та відповідно їх придбанням для іншої (покупцем).

Правила визначення бази оподаткування ПДВ встановлено статтями 188 - 192 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ у разі, якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, яе зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом розділу V ПКУ.

Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються товари, і до були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене, у разі, якщо фізична особа (учасник товариства) не зареєстрована як платник ПДВ, то операція із внесення такою фізичною особою майнових прав на товари (ювелірні вироби) до статутного капіталу юридичної особи (платника ПДВ) в обмін на корпоративні права не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Операції юридичної особи (платника ПДВ) з подальшого постачання таких товарів (ювелірних виробів), місцем постачання яких визначено митну територію України, є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню податком на загальних підставах за основною ставкою (20 відсотків). При цьому якщо зазначені у зверненні товари (ювелірні вироби) у розумінні норм розділу V ПКУ вважаються вживаними, то база оподаткування ПДВ за операціями з постачання таких товарів (ювелірних виробів) визначається за правилами, встановленими пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано та ку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).