Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.06.2019 р. № 2786/ІПК/28-10-27-01-11

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув лист ТОВ    (далі - Товариство) від...з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) якщо готівкові/безготівкові розрахунки за товари (автодеталі)/послуги фізичні особи-покупці здійснюють за посередництва небанківських фінансових установ, які здійснюють прийом та переказ платежів через програмно-технічні комплекси самообслуговування або електронні платіжні засоби, та керуючись ст.52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ) повідомляє.

Згідно з п.1 та 2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, із змінами і доповненнями (далі - Закон №265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно із абзацем другим пункту 2 статті 9 Закону №265 РРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Відповідно до ст. 13 Закону від 03 вересня 2015 року №675-VІІІ «Про електрону комерцію» (далі - Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, - також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13 (далі - Положення), фіскальним касовим чеком за операціями з приймання та переказу готівкових коштів через ПТКС вважається розрахунковий документ, надрукований ПТКС при проведенні операцій з приймання та переказу готівкових коштів.

Окрім обов'язкових реквізитів, чек ПТКС має додатковий реквізит - назва товарів (послуг). Застосовується, якщо переказ призначений для оплати товарів (послуг), що придбаваються. У такому разі забезпечується друкування всього переліку товарів (послуг) та їх вартості.

Отже, якщо готівкові розрахунки за товари (послуги) фізичні особи-локупці здійснюють за посередництва небаиківських фінансових установ без відкриття рахунків через ПТКС, то у фіскальному касовому чеку ПТКС має забезпечуватися друкування обов'язкових реквізитів та додаткової необхідної інформації, передбачених Положенням та Законом №265.

Згідно з розділом VII "Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", затвердженого постановою Правління Нацбанку від 05.11.2014 №705, із змінами і доповненнями (далі - Положення), документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Операції користувачів повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа та інших документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій формі, що складаються та друкуються державною мовою за місцем проведення операції в такій кількості примірників, яка потрібна для всіх учасників операції, та/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжної системи.

Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у сфері електронної комерції та систем дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачу.

Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток із застосуванням імпринтерів (пристрою, призначеного для перенесення рельєфних реквізитів платіжної картки на сліп для формування документа), повинні виконуватися з оформленням сліпа (паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки), форма якого визначається платіжною системою.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинних документів та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом №265, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну (ст.2 Закону №265).

Отже, якщо безготівкові розрахунки за товари (послуги) фізичні особи-покупці здійснюють за посередництва небаиківських фінансових установ без відкриття рахунків за допомогою платіжних карт або платіжних систем із використанням мережі Інтернет (електронних платіжних засобів), то вказана операція оформлюється відповідним первинним документом у паперовій (електронній) формі.

При цьому, здійснюючи вказані розрахунки за товари (послуги) суб'єкти господарювання зобов'язані відповідно до Закону №265 застосовувати РРО.

Розрахункові документи встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон видаються у випадку безпосереднього надання товарів (послуг) покупцю під час передачі йому товару чи надання послуг.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.