Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.06.2019 р. № 2766/І/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування окремого виду доходу і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, а також крім доходів, визначених підпунктом 165.1.27 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (п.п. 170.11.1 п. 170.11. ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставка податку на доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, встановлюється у половинному розмірі ставки, визначеної у п. 167.1 цієї статті, тобто 9 відсотків.

При цьому під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі отримання платником податку - фізичною особою-резидентом іноземних доходів (дивідендів), їх сума підлягає оподаткуванню за ставкою    податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9 відс. та військовим збором - 1,5 відсотка.

При цьому відповідно до п. 179.1 ст. 179 Кодексу платник податку зобов'язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, де перебуває на обліку, до 1 травня року, що настає за звітним (п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Разом з цим, відповідно до п. 3.2 ст. З Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Дія Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі - Конвенція), ратифікованої Верховною Радою України 04.07.2013, яка є чинною в українсько-кіпрських податкових відносинах з 07.08.2013, поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав (ст. 1 Конвенції). Критерії для визначення резиденції осіб, на яких поширюється Конвенція, зазначені у ст. 4 Конвенції.

Одним із видів податків, на які поширюється Конвенція, зокрема в Україні, є «податок на доходи фізичних осіб» (п. З ст. 2 Конвенції).

Пунктом 1 ст. 10 «Дивіденди» Конвенції визначено, що «дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі».

«Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій чи інших прав компанії еквіваленті не менше 100000 евро;

b) 15 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках» (п. 2 ст. 10 Конвенції).

При цьому, згідно з ст. З Конвенції для цілей цієї Конвенції, якщо із контексту не випливає інше, термін «особа» включає фізичну особу, компанію і будь-яке інше об'єднання осіб (п.п. «е» п. 1); термін «компанія» означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа (п.п. «ґ» п. 1).

Таким чином, відповідно до зазначених положень ст. 10 Конвенції Кіпр має право на оподаткування дивідендів, що виплачуються компанією, яка є резидентом Кіпру, на користь учасника цієї компанії - фактичного власника дивідендів, який є резидентом України - фізичною особою, за ставкою податку, яка передбачена для відповідних виплат податковим законодавством Кіпру, і розмір такої ставки не повинен перевищувати розмір ставки оподаткування, вказаної у підпунктах «а» та «b» п. 2 ст. 10 Конвенції.
Якщо фізична особа - резидент України отримує з Кіпру дохід, з якого за законодавством цієї країни був утриманий відповідний податок, то відповідно до положень ст. 21 «Усунення подвійного оподаткування» Конвенції при визначенні податкових зобов’язань такої особи в Україні (в частині податку на доходи фізичних осіб) повинен враховуватись податок, сплачений на Кіпрі. При цьому сума кіпрського податку не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.