Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.06.2019 р. № 2734/К/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб і військовим збором внесення до статутного фонду майнових прав на інтелектуальну власність та доходу, отриманого від продажу корпоративних прав і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Особливості формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю регулюються нормами Закону України від 06.02.20Н № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон № 2275), відповідно до п. 1 ст. 13 якого вкладом учасникг товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, ще затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства (п.З ст. 13 Закону № 2275).

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із змінами і доповненнями (далі - Закон № 2658).

Відповідно до ст. З Закону № 2658 оцінка, зокрема, майна - це процес визначення його вартості на дату оцінюй за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

Випадки, в яких проведення оцінки майна є обов'язковим, зазначені в ст. 7 Закону № 2658.

Згідно з абзацом першим ст. 9 Закону № 2658 методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Визначення оціночної вартості майнових прав інтелектуальної власності здійснюється відповідно до Національного стандарту № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1185 та Методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затвердженої наказом Фонду Державного майна України від 25 червня 2008 року № 740.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (пп. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Крім того, відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Отже, сума внеску у вигляді майнових прав на інтелектуальну власність до статутного капіталу юридичної особи - резидента не включається до загального оподатковуваного доходу фізичної особи та не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб та військовим збором.

Разом з тим, п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді інвестиційного прибутку від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Особливості оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 ПКУ, відповідно до пп. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Відповідно до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Щодо документального підтвердження витрат фізичної особи при здійсненні операцій з інвестиційними активами повідомляємо, що відповідне до пп. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пп. «б» п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов'язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ. документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.

Відповідно до пп. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платникв податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідним! документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому до витрат, пов’язаних з придбанням корпоративних прав, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати фізичної особи, спрямовані на формування статутного капіталу товариства у вигляді внесених майнових прав на інтелектуальну власність.

Документальним підтвердженням понесених витрат мають бути первинні документи, що підтверджують факти передачі в рахунок вкладів в статутний капітал майна і майнових прав, що мають грошову оцінку, зокрема накладних, рахунків, актів приймання-передачі основних засобів і нематеріальних активів, актів узгодження оцінки вкладів в статутний капітал тощо.

При цьому акт прийманні-передачі основних засобів повинен містити опис майна, що вноситься, його грошову оцінку, дату, на яку майно вноситься до статутного фонду.

Отже, у випадку продажу платником податку корпоративного права (інвестиційного активу), об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб вважається інвестиційний прибуток, для визначення якого враховуються витрати, пов’язані із придбанням такого корпоративного права.

При цьому, до витрат, пов’язаних з придбанням корпоративних прав, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати фізичної особи, спрямовані на формування статутного капіталу товариства у вигляді майнових прав на інтелектуальну власність.

Враховуючи викладене, оскільки лист не містить інформації щодо конкретних обставин отримання доходу, то для надання більш конкретної відповіді необхідне вивчення документів, що пов’язані з отриманням такого доходу.

Згідно п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Головне управління ДФС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб і військовим збором внесення до статутного фонду майнових прав на інтелектуальну власність та доходу, отриманого від продажу корпоративних прав і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Особливості формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю регулюються нормами Закону України від 06.02.20Н № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю): (далі - Закон № 2275), відповідно до п. 1 ст. 13 якого вкладом учасникг товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, ще затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства (п.З ст. 13 Закону № 2275).

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із змінами і доповненнями (далі - Закон № 2658).

Відповідно до ст. З Закону № 2658 оцінка, зокрема, майна - це процес визначення його вартості на дату оцінюй за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

Випадки, в яких проведення оцінки майна є обов'язковим, зазначені в ст. 7 Закону № 2658.

Згідно з абзацом першим ст. 9 Закону № 2658 методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Визначення оціночної вартості майнових прав інтелектуальної власності здійснюється відповідно до Національного стандарту № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1185 та Методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затвердженої наказом Фонду Державного майна України від 25 червня 2008 року № 740.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (пп. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Крім того, відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Отже, сума внеску у вигляді майнових прав на інтелектуальну власність до статутного капіталу юридичної особи - резидента не включається до загального оподатковуваного доходу фізичної особи та не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб та військовим збором.

Разом з тим, п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді інвестиційного прибутку від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Особливості оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 ПКУ, відповідно до пп. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Відповідно до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Щодо документального підтвердження витрат фізичної особи при здійсненні операцій з інвестиційними активами повідомляємо, що відповідне до пп. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пп. «б» п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов'язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ. документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.

Відповідно до пп. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платників податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку та підтверджувати необхідними  документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому до витрат, пов’язаних з придбанням корпоративних прав, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати фізичної особи, спрямовані на формування статутного капіталу товариства у вигляді внесених майнових прав на інтелектуальну власність.

Документальним підтвердженням понесених витрат мають бути первинні документи, що підтверджують факти передачі в рахунок вкладів в статутний капітал майна і майнових прав, що мають грошову оцінку, зокрема накладних, рахунків, актів приймання-передачі основних засобів і нематеріальних активів, актів узгодження оцінки вкладів в статутний капітал тощо. При цьому акт прийманні-передачі основних засобів повинен містити опис майна, що вноситься, його грошову оцінку, дату, на яку майно вноситься до статутного фонду.

Отже, у випадку продажу платником податку корпоративного права (інвестиційного активу), об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб вважається інвестиційний прибуток, для визначення якого враховуються витрати, пов’язані із придбанням такого корпоративного права.

При цьому, до витрат, пов’язаних з придбанням корпоративних прав, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати фізичної особи, спрямовані на формування статутного капіталу товариства у вигляді майнових прав на інтелектуальну власність.

Враховуючи викладене, оскільки лист не містить інформації щодо конкретних обставин отримання доходу, то для надання більш конкретної відповіді необхідне вивчення документів, що пов’язані з отриманням такого доходу.
Згідно п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.