Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЛЬВIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.06.2019 р. № 2842/ІПК/13-01-12.5-09

Головне управління ДФС у Львівській області розглянуто лист щодо віднесення до складу витрат суми сумнівної дебіторської заборгованості, визнання дебіторської заборгованості безнадійною та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє наступне.
Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Коригування на усі різниці в обов’язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами ст. 139 Кодексу.

У податковому обліку заборгованість можна визнати безнадійною, якщо вона відповідатиме одній із наведених у пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу ознак.

Платники, які не коригують фінансовий результат на податкові різниці, та які прийняли рішення не застосовувати податкові різниці, ведуть облік сумнівної та безнадійної заборгованості виключно за правилами бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996 „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 996).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 (із змінами та доповненнями).

Методологічні засади виникнення, визнання в обліку за певною оцінкою та відображення у фінансовій звітності дебіторської заборгованості відображені у відповідних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО): П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року №237, П(С)БО 13 „Фінансові інструменти”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 року № 9, П(С)БО 21 „Вплив змін валютних курсів”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 193 від 10.08.2000 року.

Порядок урегулювання відносин між неплатоспроможним банком і його кредиторами - юридичними чи фізичними особами передбачено Законом України від 23.02.2012 року № 4452-VI „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, із змінами та доповненнями.

Поряд з цим, слід зазначити, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996 „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”). Отже, з питання списанім суми сумнівної дебіторської заборгованості та визнання дебіторської заборгованості безнадійною в бухгалтерському обліку, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.