Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.06.2019 р. № 2835/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення питання віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковій накладній, в якій номенклатура (опис) товару вказана іншою мовою ніж державна, та керуючись ст.52 розділу П Податкового кодексу України (далі — ПКУ) повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п.1.1 ст. 1ПКУ).

Згідно з п.201.1 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

При цьому податкова накладка, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ (п.198.6 ст.198 ПКУ).

Відповідно до п.п."е" п.201.1 ст.201 ПКУ одним із обов'язкових реквізитів, який зазначається у податковій накладній, є опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Разом з тим, помилки в реквізитах, визначених п.201.1 ст.201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (п.201.10 ст.201 розділу V ПКУ).

Форму та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за № 137/28267, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.2018 за № 1157/32609 (далі - Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1307 податкова накладна заповнюється державною мовою.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про  бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 ПКУ.

У зв'язку з вищенаведеним, опис (номенклатура) товарів/послуг, як один із обов'язкових реквізитів податкової накладної, повинен відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг.

Таким чином, зазначення у графі 2 податкової накладної назви товару / послуги іншою мовою, ніж державна, можливе у разі, якщо така назва відповідає даним первинних документів та за умови, якщо це не заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.