Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.06.2019 р. № 2774/6/99-99-12-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст.52 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) розглянула звернення Товаристващодо ліцензування виду господарської діяльності із зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство поінформувало , що в процесі провадження своєї господарської діяльності займається міжнародними грузоперевезеннями та для власних потреб має ємність для заправки своїх тягачів дизельним паливом  об'ємом 10 кубічних метрів та обсягами споживання, що не перевищують 1000 кубічних метрів за календарний рік.

З урахуванням викладено, Товариство цікавить питання щодо отримання ліцензії на зберігання палива, а саме, на навантаження-вивантаження та короткострокове зберігання диз.палива у своїй ємності виключно для заправки власних тягачів? Та чи потрібна така ліцензія, якщо автомобілі Товариства будуть заправлятися безпосередньо з
бензовозу постачальника?

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»(далі - Закон № 2628)внесено зміни до закону України від 19 грудня 1995 року № 481«Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного іплодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва , зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Зазначені ст.1 закону3 481 місце зберігання пального - місце ( теріторія), на якому розташовані споруди та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без змін його фізико - хімічних характеристик;

Згідно ст.15 закону № 481 субєкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримуєтьсяна місцях зберігання пального , що використовуються:

підприємствами , установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального яке споживається для власних виробничо - технічних потреб виключно на нафто- та газавидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, визначено статтею 15 закону №481.

Таким чином, для здійснення діяльності зі зберігання пального у розумінні Закону № 481, суб'єкту господарювання необхідно отримати відповідну ліцензію.

Керуючись нормами чинного законодавства України,субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленного правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.