Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.06.2019 р. № 2815/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) такому платнику відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 Кодексу.
Так, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Згідно з п. 168.4 ст. 168 Кодексу податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - Бюджетний кодекс).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента -юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Відповідно до п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених Кодексом, — за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Згідно з п. 63.3 ст. 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування (неосновне місце обліку).

Об'єктами оподаткування є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Взяття на облік платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів у контролюючих органах здійснюється із додержанням п. 64.3 ст. 64 Кодексу, а саме на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Порядок обліку об'єктів визначений розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280, із змінами (далі - Порядок).

Відповідно до п. 8.1. розділу VIII Порядку платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі - повідомлення № 20-ОПП) у строки, передбачені п. 8.4 цього розділу.

У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Виходячи з зазначеного, відокремлений підрозділ юридичної особи (у т.ч. філія, представництво) є платником податків. Він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах, повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання до контролюючого органу повідомлення № 20-ОПП.

Юридична особа подає до контролюючого органу повідомлення № 20-ОПП щодо підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність юридичною особою, крім об’єктів оподаткування, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи в установленому порядку.

Отже, філії та інші відокремлені структурні підрозділи банків, які перебувають на обліку як платники податків, подають інформацію про об’єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі.

Банки надають інформацію про всі об’єкти оподаткування крім тих, про які направлено повідомлення за формою № 20-ОПП їх філіями.

До повідомлення № 20-ОПП підлягає включенню інформація про:

об’єкти, де безпосередньо провадиться банківська діяльність (приміщення установ банку, філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, через які провадиться діяльність, каси, пункти обміну валюти, пункти надання кредитів тощо);

земельні ділянки;

інше нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок та приміщень установ банку (квартири, будинки, офіси, гаражі тощо);

банкомати, платіжні термінали, операційні/валютні каси, каси тощо, які розміщені поза приміщеннями установ банку;

рухоме майно (крім автомобілів, що зареєстровані за місцем знаходження приміщень банку, та автомобілів спеціального призначення).

Враховуючи викладене, податковий агент - юридична особа, що має орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то така юридична особа зобов’язана стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за неосновним місцем обліку на рахунки відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано.