Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.06.2019 р. № 2932/С/ІПК/04-36-13-08-11

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянуло лист щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.п. 6 п. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).
Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (ст. 12 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Так, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності.

Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою - підприємцем.

Разом з тим, згідно з нормами Закону № 5076 та Кодексу для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Порядок взяття на облік у контролюючих органах самозайнятих осіб та фізичних осіб - підприємців, як платників податків, визначено у Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) (далі - Порядок № 1588).

Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб та фізичних осіб - підприємців, як платників єдиного внеску, здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.112014 № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330, зі змінами (далі - Порядок - 1162).

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Подвійне внесення до Реєстру страхувальників самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність, яка одночасно є фізичною особою -підприємцем законодавством не передбачено.

Фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

Слід зазначити, що за даними Реєстру самозайнятих осіб, Соколова Ганна Юріївна перебуває на обліку в контролюючих органах як фізична особа -підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності - адвокат.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску.

Водночас, платниками єдиного внеску, відповідно до п. 4 частини першої ст.4 Закону №2464 є, зокрема, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування.

Єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст.7 Закону №2464).

З 01.01.2017 відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.

Так, згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464, у разі якщо платник Єдиного внеску, визначений п. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 01.01.2017 Законом № 2464 обов’язок визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників, вказаних у п. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, як тих, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

З 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 внесено зміни, а саме, для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

Згідно з нормами частини п’ятої ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для зазначених категорій платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. до бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону №2464, фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Особливості подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі - Порядок №435), пунктом 2 розділу III якого передбачено, що фізичні особи - підприємці формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого, що настає за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Пунктом 4 Розділу III Порядку №435 передбачено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають до органів доходів і зборів самі за себе Звіт один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік.

Фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти (п. 16 розділу III Порядку № 435).

1 Враховуючи викладене, платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний визначити базу нарахування єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на те, що він одночасно є платником єдиного внеску фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.