Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.06.2019 р. № 2949/Н/99-99-13-02-03-15/ІПК

ержавна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваші звернення «....» щодо оподаткування доходів від продажу об’єктів нерухомого майна, і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються ПКУ.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ діяльність особи, що пов’язана, зокрема, з реалізацією товарів, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, є господарською діяльністю.

Продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

За своєю правовою природою підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України, далі - ГКУ).

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва - підприємцями (п. 2 ст. З ГКУ).

Таким чином, здійснення особою, не зареєстрованою як суб’єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності, пов’язаної із виробництвом чи реалізацією продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку і яка проводиться такою особою самостійно, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, вважається господарською діяльністю.

Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, регулюється Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадський формувань» (далі - Закон № 755).

Отже, у розумінні ПКУ діяльність фізичної особи, яка провадить операції з  продажу (реалізації) товарів, у т.ч. об’єктів нерухомості, підлягає державній реєстрації згідно із Законом № 755.

При цьому доходи, отримані фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, оподатковується відповідно до норм ст. 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Одночасно повідомляємо, що згідно з п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Тобто, до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку не включаються доходи від продажу нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Одночасно слід зауважити, що для класифікації такої діяльності фізичної особи з продажу об’єктів нерухомого майна як підприємницької, для цілей застосування норм ПКУ важливим є врахування сукупності фактів та обставин у кожному окремому випадку.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.