Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.07.2019 р. № 3034/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення строку корисного використання (експлуатації) основного засобу для нарахування амортизації у податковому обліку у разі перебування об’єкта основних засобів на капітальному ремонті, модернізації, добудові, дообладнанні, реконструкції в межах одного місяця, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

З питання нарахування амортизації основних засобів у податковому обліку у випадку, якщо такі основні засоби знаходяться на консервації, капітальному ремонті, модернізації’, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції, Міністерством фінансів України надано роз’яснення листом від 22.04.2019 № 11210-09-63/11170.

Параграфом 55 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі - МСБО 16) передбачено, що «амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом.

Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше:

на дату, з якої актив класифікують ж утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують ж утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5, або на дату, з жої припиняють визнання активу.

Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю.

Проте, згідно з використаними методами амортизації, амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю, якщо немає виробництва».

При цьому відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності під приємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені положеннями Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 Кодексу.

Коригування фінансового результату до оподаткування передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму амортизації основних засобів або нематеріальних активів, нарахованої відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац другий п. 138.1 ст. 138 Кодексу), та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму амортизації основних засобів або нематеріальних активів, розрахованої відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу (абзац другий п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

Крім того, п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Кодексу наведено поняття «амортизація», яке визначається ж систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Аналогічні за своєю сутністю поняття «амортизація» містяться в П(С)БО 7 та МСБО 16.

З огляду на вшцевикладене, платники податку які застосовують положення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, при обчисленні податку на прибуток не враховують амортизацію об’єктів основних засобів, переведених на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію, при обчисленні податку на прибуток підприємств, оскільки період перебування основного засобу на реконструкції, модернізації, добудові, дообладнанні, консервації не є строком корисного використання (експлуатації) такого основного засобу.

При цьому для цілей нарахування амортизації відповідно до ст. 138 Кодексу строк корисного використання не включає в себе періоди коли основний засіб, перебував на капітальному ремонті, модернізації, добудові, дообладнанні, реконструкції.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.