Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.07.2019 р. № 3038/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо надання роз’яснення з питань застосування норм Податкового кодексу України стосовно акцизних складів та повідомляє таке.

ПАТ повідомило, що практичною необхідністю отримання податкової консультації є необхідність здійснення підготовчих дій для своєчасного:

1.Реєстрації акцизних складів ПАТ до 01.07.2019;

2.Отримання ліцензії на право зберігання пального до 01.07.2019;

3.Реєстрації акцизних накладних на виконання норм законодавства, що почнуть застосовуватися з 01.07.2019 року.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628) було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі -Закон № 481).
 

Щодо реєстрації акцизних складів.

З 01.07.2019 набудуть чинності зміни до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, внесені Законом № 2628, відповідно до яких акцизний склад — це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Платник податку - суб’єкт господарювання при віднесенні приміщення або території до акцизного складу керується вимогами ст. 230 Кодексу, постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 « Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку» та наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 «Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі».

Якщо будівля або декілька будівель (приміщень) зі зберігання пального мають одну і туж саму адресу, то у такому разі, вказана територія буде вважатись одним акцизним складом.

Відповідно до внесених змін Законом № 2628 до пп. 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 Кодексу, акцизні склади, на яких здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Щодо отримання ліцензії на право зберігання пального.

Законом № 2628 внесено зміни до Закону № 481, зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до ч. 20 ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Також відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.

Крім цього, згідно ст. 18 Закону № 481 тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб'єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право оптової торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об'єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

Таким чином, для здійснення діяльності з оптової, роздрібної торгівлі пальним, або зберігання пального у розумінні Закону № 481 суб’єкту господарювання необхідно отримати відповідну ліцензію.

Щодо реєстрації акцизних накладних.

Акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового (абзац перший п. 231.3 ст. 231 Кодексу у редакції тут і далі, яка набере чинності 1 липня 2019 року).

Абзацом третім п. 231.3 ст. 231 Кодексу встановлено, що у разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального - суб’єкта господарювання зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.

Абзацом четвертим цього пункту визначено, що для цілей цього пункту під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального - суб’єктів господарювання (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п.231.1.1 п. 231.1 ст. 231 Кодексу (у редакції яка набере чинності з 01.07.2019) реалізація пального здійснюється через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

Також відповідно до абзацу 2 п. 228.3 ст. 228 Кодексу, з 01.07.2019, у разі виявлення фактів переміщення та/або зберігання пального з використанням транспортних засобів, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується та/або зберігається пальне у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, а також фактів реалізації пального з таких транспортних засобів відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають такі пальне або спирт етиловий та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

З огляду на вищевикладене, нормами податкового законодавства (як у діючій редакції Кодексу, так і у редакції яка набере чинності з 01.07.2019) не передбачено складання зведеної акцизної накладної при використанні пального у власному виробництві.

Зведені акцизні накладні можуть бути складені лише по відношенню до контрагентів, умови договорів з якими передбачають безперервне постачання пального, а саме - через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є ліцензовним місцем роздрібної торгівлі пальним.

З 01.07.2019 вводиться в дію Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового у відповідності до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408 (далі - Порядок № 408), яка на даний час чинності не набрала.

Відповідно до п. 5 Порядку № 408 передбачено, що без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального або отримання і реалізація спирту етилового на такому складі.

Кожен акцизний склад має власний уніфікований номер у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, який автоматично присвоюється системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

До реєстрації платників включаються такі дані про осіб, зареєстрованих як платники акцизного податку, та про акцизні склади, наявні у платників акцизного податку - розпорядників акцизних складів:
ідентифікаційні дані:

для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ;

для юридичних осіб, що уповноважені на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання і внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.3 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 Кодексу;

для фізичних осіб-підприємців - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

реєстраційні дані - дата реєстрації особи, як платника акцизного податку, дати запису в реєстрі платників про реєстрацію, внесення змін, анулювання реєстрації, дата та причина анулювання реєстрації платника акцизного податку/акцизного складу;

дані про акцизні склади - дані про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (уніфікований номер, адреса, назва та реквізити документів, що підтверджують право власності або право користування
приміщеннями та/або територією, де розміщено акцизний склад), а також відповідні коди адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України, де розміщується кожний акцизний склад.

Також, п. б Порядку № 408 передбачено, що на підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.

У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку -розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу.

Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

На заяву накладається кваліфікований електронний підпис керівника юридичної служби або уповноваженої особи , фізичної особи-підприємця або її представника.

Датою і часом подання заяви до контролюючого органу є дата і час, зазначені у квитанції про доставку заяви (перша квитанція).У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України.

Щодо кожного акцизного складу в заяві зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу.

У разі реєстрації нового акцизного складу такому акцизному складу засобами системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового автоматично присвоюється уніфікований номер, який є єдиним у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і зберігається за акцизним складом до моменту анулювання його реєстрації.

За уніфікованим номером акцизний склад реєструється та обліковується в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Присвоєний під час реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового уніфікований номер акцизного складу, з якого реалізовано/на який отримано пальне або спирт етиловий, є обов’язковим реквізитом, що зазначається під час складання акцизної накладної.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податку, якому надано таку консультацію.