Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.07.2019 р. № 3040/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення щодо оподаткування акцизним податком операцій з електричною енергією у зв’язку із набранням чинності 01.07.2019 деяких положень Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії».(далі - Закон № 2019) і повідомляє.

В зверненні зазначено, що з 01.07.2019 планується організація діяльності із забезпечення власно виробленою електричною енергією відокремлених підрозділів.

Компанія просить надати відповідь на такі питання:

1.Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком забезпечення власно виробленою електричною енергією діяльності Компанії?

2.Чи є правомірним твердження про неможливість застосування норм пп. 214.1.3 та 14.1.212 Кодексу для визначення бази оподаткування акцизним податком по операціям із забезпечення власно виробленою електричною енергією діяльності Компанії?
 

3.Чи є правомірним для обчислення акцизного податку по операціях із забезпечення власно виробленою електричною енергією діяльності Компанії використання собівартості як бази оподаткування?

Зазначаємо, що з 01 липня 2019 року набирають чинності статті 54-55, 66-71, 73 Закону № 2019, згідно з цими змінами починає діяти новий ринок електричної енергії.

Згідно із ст.1 Закону № 2019 виробник електричної енергії - суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії. При цьому ст.8 Закону № 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до ст. 66 Закону № 2019 купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють, зокрема, виробники, електропостачальники, а також гарантований покупець та споживачі.

Відповідно до положень Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії', які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії (п.п. 212.1.13. п.212.1 ст. 212 Кодексу).

Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

При цьому базою оподаткування відповідно до пп. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 Кодексу є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість. Ставка акцизного податку відповідно до пп. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 Кодексу складає 3,2%.

Згідно з п.п. 14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу під реалізацією підакцизних товарів (продукції) розуміються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Отже, Компанія, як виробник електроенергії, що отримав відповідну ліцензію, буде платником акцизного податку з операцій передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки згідно п.п.212.1.13. п. 212.1 ст. 212 та пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.

Оскільки забезпечення діяльності Компанії власно виробленою електричною енергією не передбачає передачу (відвантаження) підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами, визначеними п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу, то за даним видом передачі (відвантаження) електричної енергії вбачається неможливим скористатися п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 Кодексу, оскільки відсутня вартість реалізованої електричної енергії, що визначена як база оподаткування акцизним податком.

Разом з цим, база оподаткування є одним із елементів податку, який обов’язково визначається під час встановлення податку (п. 7.1 ст. 7 Кодексу).

Отже, з метою обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних    ставок, базою оподаткування операцій з передачі (відвантаження) електричної енергії власного виробництва відокремленим підрозділам Компанії для забезпечення своєї власної господарської діяльності може бути виробнича собівартість електричної енергії. При цьому, відповідно до МСБО 2 собівартість повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх відповідного місцезнаходження та приведення їх у відповідний стан.

Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Компанія має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, які підтверджують здійснення відповідних господарських операцій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.