Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.02.2019 р. № 3070/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо застосування пункту 189.15 статті 189 та пункту 197.12 статті 197 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при здійсненні операції з придбання майна, набутого у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно до частини першої статті 572 ЦКУ в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною першою статті 574 ЦКУ застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною першою статті 576 ЦКУ визначено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
При цьому іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦКУ).

Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Підпунктом 6 пункту 1 розділу 4 Методичних рекомендацій стосовно документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, схвалених рішенням колегії Державної реєстраційної служби України  від 11.12.2012, протокол № 3, визначено перелік документів, що підтверджують звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна.

До таких документів, зокрема, віднесено рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону України 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку»), свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів тощо.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з пунктом 197.12 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Відповідно до пункту 189.15 статті 189 розділу V ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна.

Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність.

У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Отже, необхідними умовами при застосуванні пункту 189.15 статті 189 та пункту 197.12 статті 197 розділу V ПКУ є:

перехід права власності на таке майно до банку (іншої фінансової установи);

право власності на майно переходить до банку (іншої фінансової установи) внаслідок звернення стягнення на таке майно в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

При цьому ПКУ не деталізовано способів звернення стягнення на заставне майно.

Враховуючи викладене, для заставодавця операція з передачі заставоутримувачу у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед заставоутримувачем розцінюються як операція з постачання такого майна. У разі, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, то такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Для заставоутримувача операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави, шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.

У подальшому при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані:

до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого пункту 197.12 статті 197 розділу V ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;

у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, - нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну;

нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).