Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.07.2019 р. № 3079/ІПК/10/26-15-12-03-11

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Згідно з п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Пунктом 4 Прложення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, із змінами і доповненнями, встановлено, що дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Таким чином, дивіденди розраховуються виходячи з прибутку, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.
Материнські компанії - юридичні особи, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами, як пов'язані особи (п.п. 14.1.103 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п.п. 57.11 п. 57.1 ст. 57 ПКУ.

Відповідно до п.п. 57.1-1 п. 57.1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Алгоритм розрахунку суми авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, визначено п.п. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ.

Підпунктом 57.1-1.2 п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ, зокрема, встановлено, що крім випадків, передбачених п.п. 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене.

У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Сума авансового внеску, у зв’язку з виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді відображається у рядку 6 додатка АВ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467, (далі - Декларація), та переноситься до рядка 20 Декларації.

Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітній(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, відображається у рядку 4 додатка АВ до Декларації.

При цьому відповідно до форми додатка АВ до Декларації для розрахунку цієї суми враховується позитивне значення об'єкта оподаткування (рядок 04 Декларації).

Якщо дивіденди виплачуються одразу за декілька років, сума перевищення обчислюється за формулою окремо за кожним роком та у рядку 4 цього додатка проставляється сума позитивних значень відповідних перевищень.

Таким чином, у разі якщо дивіденди сплачуються за податковий (звітний) рік, за результатами якого об’єкт оподаткування має від’ємне значення, то авансовий внесок з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету до/або одночасно з виплатою таких дивідендів, розраховується з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

При цьому, відповідно до плі. 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений підпунктом 57.11.2 цього пункту, не справляється, зокрема, у разі виплати дивідендів:

на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб.

Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 5 7.11.2 цього пункту.

З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

фізичним особам.

Таким чином, враховуючи положення п.п. 57.1-1.3 п. 57.1 ст. 57 ПКУ, материнська компанія не повинна нараховувати та сплачувати до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток від суми дивідендів, отриманих від дочірньої компанії, при їх подальшому перерахуванні на користь власників корпоративних прав материнської компанії якщо загальна сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії не перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів.

Крім того, у разі виплати дивідендів фізичним особам авансовий внесок, передбачений до п.п. 57.1.3 п. 57.1 ст. 57 ПКУ, не справляється. Оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. IV ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.