Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.07.2019 р. № 3001/6/99-99-12-03-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно реєстрації Товариства платником акцизного податку та подання податкової декларації акцизного податку у разі здійснення посередницької діяльності з торгівлі пальним між постачальниками пального та покупцями з використання смарт-карток або талонів для отримання пального без здійснення Товариством операцій з фізичної передачі та відпуску (відвантаження) пального, та враховуючі відсутність у Товариства автозаправних станцій (далі - АЗС) та місць зберігання пального, і в межах компетенції повідомляє таке.

У зверненні Товариство зазначає, що здійснює господарську діяльність з надання послуг транспортного експедирування та послуг з перевезення вантажів самостійно, а також залучає третіх осіб - перевізників з власними автотранспортними засобами.

Товариство планує придбавати пальне у постачальника - юридичної особи за місцезнаходженням АЗС та здійснювати його подальше постачання покупцю - юридичній особі при пред’явлені ним смарт-картки (талонів на одержання пального).

Фактичне відвантаження пального покупцям буде здійснюватися постачальником пального на АЗС на підставі смарт-карт або талонів для одержання пального, наданих Товариством покупцям.

Передача права власності підтверджується даними чеків РОБ-терміналів АЗС, касових чеків (чеків реєстраторів розрахункових операцій АЗС, спеціальних відомостей із укладанням видаткових накладних та/або актів прийомів-передачі пального).

Згідно з редакцією Кодексу, яка діє до 01 липня 2019 року, суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Реалізація пального для цілей розділу VI «Акцизний податок» Кодексу є будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий пп. 14.1. 212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - у редакції, яка діє до 1 липня 2019 року).

Разом з цим п. 44.1 ст. 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних, документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, у разі якщо за даними первинних документів Товариство здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива з отриманням (наданням) до видаткових накладних на паливо бланків - дозволів (талонів) на пальне, у цьому випадку Товариство є платником акцизного в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Відповідно до розділу 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281), талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Форму, зміст і ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.

При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номер (пп. 10.3.3.1 пп. 10.3.3 п. 10.3 розділу 10 Інструкції №281).

Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (пп. 10.3.3.2 пп. 10.3.3 п. 10.3 розділу 10 Інструкції № 281).

З огляду на те, що талони на пальне підтверджують право їх власника на отримання на АЗС нафтопродукту, реалізація талону є за своєю суттю продажем пального.

Об’єкт оподаткування акцизним податком при цьому відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу виникатиме у разі, якщо обсяги реалізованого пального за паливними картками та талонами на пальне перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку (постачальників), за які сплачено акцизний податок.

Одночасно звертаємо увагу, що згідно пп. 49.2-1 п. 49.2 ст. 49 Кодексу платники, визначені пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

З 01 липня 2019 року відповідно до змін, внесених до Кодексу Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628), змінюється визначення терміну «реалізація пального».

Так, під реалізацією пального з 01.07.2019 розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, у редакції яка набирає чинності з 01.07.2019, платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Також абзацом четвертим пп. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, у редакції яка набирає чинності з 01.07.2019, передбачено, що платники акцизного податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

У разі не здійснення суб’єктом господарювання операцій з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, не здійснення ним переміщення та/або зберігання пального з використанням пересувних акцизних складів, відсутності власних чи орендованих ємностей для зберігання пального, у такого платника податків не виникає обов’язку реєстрації платником акцизного податку.

До звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення Товариством господарських операцій, що унеможливлює надання Товариству остаточної відповіді.

Також, для надання більш повного та ґрунтовного роз’яснення Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, зокрема укладених договорів, на підставі яких здійснюється реалізація талонів на пальне, з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Відповідно до р. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.