Державна фіскальна служба України відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України (в редакції з 01.07.2019, далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо правильного тлумачення норм Кодексу для визначення порядку оподаткування акцизним податком при здійсненні окремих господарчих операцій та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зверненні Товариство поінформувало, що має окремі місця зберігання палива та інших підакцизних товарів, які використовуються виключно для власного споживання. Вказані місця належать підприємству на підставі різних правовстановлюючих документів та мають різні адреси місць розташування (різні цехи, ділянки, коди за КОАТУУ, кадастрові номери земельних ділянок).
Кожне окреме місце (цех, ділянка) зберігання палива та інших підакцизних товарів має резервуари та інші ємності для зберігання пального обсягом не більше 200 кубічних метрів за кожною адресою окремо, а підприємство отримує протягом календарного року на кожне окреме місце зберігання палива пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів.
Загальний обсяг придбання палива по всьому підприємству може перевищувати 1000 кубічних метрів на рік.
В кожному місці зберігання використовуються різні види ємностей:
-місце 1 - резервуари обсягом не більше 200 кубічних метрів;
-місце 2 - бочки обсягом не більше 200 літрів;
-місце 3 - балони обсягом не більше 200 літрів;
-місце 4 - спирт в пляшечках по 100 мл.
Крім того, підприємство володіє транспортним засобом для переміщення палива до пунктів споживання (заправка промислових машин та обладнання).
З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати роз’яснення з наступних питань:
1.Чи потрібно підприємству реєструвати окремі акцизні склади за місцем 1, місцем 2, місцем 3, місцем 4?
У зв’язку із тим, що місця зберігання палива 1-4 належать одному підприємству, то чи не будуть всі ці місця одним акцизним складом?
2.Чи буде вважатись транспортний засіб для переміщення палива до пунктів споживання (заправка промислових машин та обладнання) окремим акцизним складом?
3.Якої логіки необхідно дотримуватися при підрахунку обсягу ємностей для зберігання пального згідно п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу:
потрібно рахувати обсяг ємностей для зберігання пального (резервуари, балони, пляшки, бочки) окремо по кожному місцю зберіганню (місце 1, місце 2, місце 3, місце 4) або загальний обсяг всіх ємностей, які належать підприємству?
4.Якої логіки необхідно дотримуватися при підрахунку згідно п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу обсягу отриманого пального для зберігання окремо по кожному місцю зберіганню (місце 1-4) або рахувати обсяг отриманого пального для всіх місць зберігання разом?
5.Станом на 01.07.2019 загальні обсяги придбання палива у 2019 не перевищують 1000 кубічних метрів. За який саме період мають братись обсяги придбання для визначення являється місце зберігання палива акцизним складом чи ні?
6.У разі, якщо після реєстрації акцизного складу 01.07.2019 придбання палива у 2019 або у 2020 буде зменшено до обсягів, що не перевищують 1000 кубічних метрів, то чи буде платник акцизного податку мати право скасувати реєстрацію акцизного складу та відповідно, реєстрацію платником акцизного податку?
Щодо питання 1.
Нормами Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено ряд змін до Кодексу, зокрема передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).
Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад-це:
а)спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б)приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а)приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б)приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого
приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в)приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г)паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.
Тобто, для визначення приміщення або території поняттю акцизного складу береться до уваги загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального і загальний обсяг пального, який отримує власник або користувач такого приміщення або території протягом календарного року, а також, здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Кодексом передбачено, що один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу.
Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів (п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу).
Таким чином, враховуючи вищезазначене та той факт, що Товариство має окремі місця зберігання палива та інших підакцизних товарів (різні цехи, ділянки, коди за КОАТУУ, кадастрові номери земельних ділянок), на кожному з яких є резервуари та інші ємності для зберігання пального обсягом не більше 200 кубічних метрів, що використовуються виключно для власного споживання, кожне таке окреме місце зберігання буде вважатися акцизним складом у разі здійснення Товариством операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам чи перевищення Товариством загального обсягу отриманого пального протягом календарного року відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Щодо питання 2.
Відповідно до п.п. 14.1.6і п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що
переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 ч. 2 ст. 91 Митного кодексу України);
б)зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в)ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 Кодексу.
Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Розпорядник акцизного складу пересувного - суб’єкт господарювання -платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:
реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий; ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 ПК України.
Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового (п.п. 14.1.224-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Реалізація пального - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
ля власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Таким чином, транспортний засіб, що використовується для переміщення палива до пунктів споживання (заправка промислових машин та обладнання) в розумінні п.п. 14.1.6-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу підпадатиме під визначення акцизного складу пересувного.
Щодо питання 3,4.
Враховуючи норми п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу при підрахунку обсягу ємностей для зберігання пального потрібно рахувати обсяг ємностей для зберігання пального (резервуари, балони, пляшки, бочки) окремо по кожному місцю зберіганню, а обсяг отриманого Товариством пального для зберігання рахувати для всіх місць зберігання разом.
Щодо питання 5.
Кодексом передбачено, що платники податку зобов'язані з 01.05.2019 до 01.06.2019 зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019.
Суб'єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 01.07.2019, зобов'язані до 01.07.2019 зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 (п. 22 підрозділу 5 розділу XX Кодексу).
Щодо питання за який саме період мають братись обсяги придбання для визначення являється місце зберігання палива акцизним складом чи ні, п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу зазначено календарний рік.
Визначення поняття «календарний рік» наведено в ДСТУ ІSО 8601:2010.
Елементи даних і формати обміну. Обмін інформацією.
Подання дати й часу (ISО 8601:2004, IDТ).
Щодо питання 6.
Слід зазначити, що з 01.07.2019 вводиться в дію Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового у відповідності до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408 (далі - Порядок № 408).
Відповідно до п. 5 Порядку № 408 передбачено, що без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального або отримання і реалізація спирту етилового на такому складі.
Для реєстрації нових акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, анулювання реєстрації акцизних складів, усунення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо акцизних складів платник акцизного податку подає заяву про внесення відповідних змін.
Заява надсилається контролюючому органу та приймається у порядку, встановленому для реєстрації (п. 11 Порядку № 408).
Виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється:
в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. У такому разі датою анулювання реєстрації платника акцизного податку є дата виключення його з реєстру платників;
за самостійним рішенням контролюючого органу за основним місцем обліку особи, стосовно якої до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем.
Зазначене рішення контролюючий орган приймає протягом трьох робочих днів після надходження відомостей з Єдиного державного реєстру.
У такому разі датою анулювання реєстрації платника акцизного податку є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про його припинення.
Анулювання реєстрації платника акцизного податку проводиться за умови, що в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового дорівнюють нулю значення показників обсягів залишків пального/спирту етилового, що обліковуються за таким платником, всіма його акцизними складами/акцизними складами пересувними та кодами товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.
Анулювання реєстрації акцизного складу здійснюється в разі виведення акцизного складу з експлуатації та подання заяви з відміткою про анулювання реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
У разі подання зазначеної заяви платником акцизного податку надсилається повідомлення про закриття та припинення експлуатації такого об’єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.
Анулювання реєстрації акцизного складу проводиться за умови, що в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового дорівнюють нулю значення показників обсягів залишків пального/спирту етилового, що обліковуються за таким акцизним складом за всіма кодами товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.
У разі анулювання реєстрації платника акцизного податку анулюється реєстрація всіх його акцизних складів (п. 12 Порядку № 408).
Таким чином, платник акцизного податку має право анулювати реєстрацію акцизного складу в разі виведення акцизного складу з експлуатації та подання заяви з відміткою про анулювання реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та має право анулювати реєстрацію платника акцизного податку за умови, що в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового дорівнюють нулю значення показників обсягів залишків пального/спирту етилового, що обліковуються за таким платником, всіма його акцизними складами/акцизними складами пересувними та кодами товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.
Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |