Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.07.2019 р. № 3044/6/99-99-14-06-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України з урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду та листа Товариства повторно опрацювала звернення про надання індивідуальної податкової консультації з наступних питань:

- Чи свідчить факт перетину товаром митного кордону про здійснення поставки товару в розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»?

- Що є датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно з законодавством України підлягає митному оформленню?

- Чи застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у випадку перетину товаром митного кордну, який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем», але не оформленою ВМД?

ДФС розглянула лист щодо зазначених у зверненні Товариства питань, та, керуючись статтями 52 і 53 розділу II Податкового кодексу України (далі ПКУ), повідомляє.

Порядок і строки розрахунків, відповідальності за їх порушення, здійснення уповноваженими банками контролю за експортно-імпортними операціями на предмет дотримання резидентами встановлених строків розрахунків, зокрема постановки і зняття з контролю експортно-імпортних операцій, до 07.02.2019 регулювались Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон № 185/94-ВР) та Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 (далі - Інструкція № 136).

Водночас зазначаємо, що з 07 лютого 2019 року введено в дію Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції», який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства. З дня введення в дію цього Закону втрачає чинність Закон № 185/94-ВР, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», виключено статтю 37 із Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон № 959-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 185/94-ВР та пункту 3.1 Інструкції № 136 імпортні операції резидентів, які здійснювались на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує встановлений законодавством України строк з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починав з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у пункті 3.1 Інструкції №136 (пункт 3.2 цієї Інструкції).

Порушення резидентами законодавчо встановлених строків згідно зі статтею 4 Закону № 185/94-ВР тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Статтею 1 Закону № 959-ХІІ визначено, що імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

При цьому згідно із частиною 1 статті 74 Митного кодексу України (далі -Кодекс) імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Підпунктом «б» пункту 61 статті 4 Кодексу визначено, що українські товари - це товари, ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на цій території.

Згідно зі статтею 76 Кодексу товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів. Підтвердженням українського статусу товарів, зазначених у частині першій цієї статті, є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг.

Випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети; вільний обіг - обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку митних органів України (пункт 5 та 6 частини 1 статті 4 Кодексу).

Пунктом 4 частини 4 статті 54 Кодексу передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов’язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються.

Відповідно до статті 255 Кодексу, митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення митному органу  товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

У відповідності до пункту 3.3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягала митному оформленню, на підставі інформації про цю операцію в реєстрі митних декларацій (далі - МД) (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»).

Тобто, датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України є дата надходження товару, фактичного перетину ним митного кордону, що підтверджується проставленням відповідних митних забезпечень на товаросупровідних та товарно-транспортних документах.

При цьому для цілей валютного контролю, свідченням завершення операції у разі імпорту продукції, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягала митному оформленню, і як наслідок зняття банком такої імпортної операції з валютного контролю, є наявність одного із типів МД, зазначеної у пункті 3.3 Інструкції.

У разі відсутності інформації про імпортну операцію в реєстрі митних декларацій банк, відповідно до розділу 5 Інструкції, надавав податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень щодо ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів.

Враховуючи вищевикладене та рішення Донецького окружного адміністративного суду, Державна фіскальна служба України зазначає, що, після набрання законної сили вказаного рішення, наявність на момент проведення документальної перевірки товаросупровідних та товарно-транспортних документів з відбитком штампу «під митним контролем», без оформленої митної декларації (одного із типів МД, зазначеної у пункті 3.3 Інструкції), виключає можливість застосування санкцій, передбачених статтею Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Водночас наголошуємо, що кожен конкретний випадок розрахунків між резидентами та нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами слід розглядати з урахуванням усіх документів, які стосуються цієї справи.

Податкову консультацію від 03.12.2018 № 5081/6/99-99-14-06-02-15/ ІПК вважати скасованою у зв’язку з визнанням її недійсною згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.