Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.06.2019 р. № 2947/6/99-99-12-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо ліцензування роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство поінформувало, що здійснює господарську діяльність по транспортуванню і зберіганню дизельного пального.

Для зазначених цілей Товариство має у своєму розпорядженні резервуарні парки орієнтовною місткістю 80 та 44 тисячі кубічних метрів та паливозаправний пункт (далі - ПЗП).

Орієнтована місткість кожного ПЗП 25 кубічних метрів. Загальна місткість усіх ПЗП, що є у розпорядженні Товариства не перевищує 200 кубічних метрів. Сумарний об’єм пального, що протягом одного календарного року закуповується Товариством для своїх потреб і як наслідок розливається у зазначених ПЗП не перевищує 1000 кубічних метрів.
 

З урахуванням викладеного, Товариство цікавлять наступні питання:

1.Чи зобов’язане Товариство отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на власні ПЗП з яких наливається пальне для власних потреб, за умови якщо Товариство є розпорядником акцизного складу?
 

2.Чи зобов’язане Товариство отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на власні ПЗП з яких наливається пальне для власних потреб, за умови якщо Товариство не є розпорядником акцизного складу?
 

3.Яка інформація повинна міститись у п. 11 заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним «Перелік реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі» у випадку, якщо Товариство фактично не здійснює торгівлю пальним, а використовує ПЗП виключно для обслуговування власного рухомого транспорту?

України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.
 

Відповідно до ст. 1 Закону №481:

місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі пальним на праві власності або користування;
роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним визначено ст. 15 Закону № 481.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481 передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Враховуючи вище викладене, діяльність з роздрібної торгівлі пальним може здійснювати виключно з місць (території), на якій розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі пальним на праві власності або користування, та подальшого відпуску пального з такого місця (території) через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Крім цього, повідомляємо, що інформації, наведеної у зверненні, недостатньо для того, щоб встановити, чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, оскільки Товариство не зазначило суті провадження своєї господарської діяльності.

Для надання більш повної та ґрунтовної відповіді Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати до розгляду більш детальну інформацію по суті здійснюваних операцій.

Частиною третьою ст. 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.