Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.07.2019 р. № 3049/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено п. 170.10 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.10.1 якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу позика - це грошові кошти, що надаються, зокрема нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Порядок оподаткування доходів у вигляді процентів передбачено п. 170.4 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у підпункті 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Кодексу, здійснюється у загальному порядку, встановленому Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (пп. 170.4.3 п. 170.4 ст. 170 Кодексу).

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., визначену в п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Відповідно до п.п. І2 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до положень п. 3.2 ст. З Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Угодою між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно, яку ратифіковано 22.11.1995 і яка є чинною з 04.10.1996 (далі - Угода), передбачено, що податками, на які поширюється ця Угода, зокрема в Україні, є «прибутковий податок з громадян» (п.п. «а» п. З ст. 2 Угоди).

«Угода застосовується також до всіх ідентичних або подібних по суті податків, які будуть стягуватися однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Угоди, в доповнення до або замість існуючих податків» (п. 4 ст. 2 Угоди).

Відповідно до п.п. Ь) п. 2 ст. 10 «Проценти» Угоди при виплаті юридичною особою - резидентом України доходу у вигляді процентів за позикою на користь фізичної особи - резидента ФРН утримується податок на такий дохід, розмір якого не повинен перевищувати 5 відсотків від валової суми процентів.

Статтею 23 «Усунення подвійного оподаткування» Угоди регулюються питання, пов’язані із випадками так званого юридичного подвійного оподаткування, де один і той же дохід оподатковується в руках однієї й тієї ж особи більше ніж однією договірною державою.

Зокрема, у п. 2 ст. 23 Угоди зазначено метод усунення подвійного оподаткування, який ФРН застосовує до свого резидента у випадку, коли йдеться про отримання таким резидентом певного виду доходу із джерел в Україні, з якого Україна може (згідно з відповідною статтею Угоди) утримати податок.

Зазначимо, що порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді процентів, що нараховується (виплачується) юридичною особою - резидентом на користь фізичної особи -нерезидента, оподатковується юридичною особою як податковим агентом під час нарахування такого доходу податком на доходи фізичних осіб з урахуванням п.п. Ь) п. 2 ст. 10 Угоди та військовим збором на загальних підставах.

При цьому ідентичним «прибутковому податку з громадян», визначеному п.п. «а» п. З ст. 2 Угоди, є податок на доходи фізичних осіб, на який поширюється положення Угоди.

Військовий збір не є ідентичним або подібним по суті прибутковому податку з громадян податком, а отже, не підпадає під дію положень Угоди.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.