Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (в редакції з 01.07.2019, далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням змін, внесених до Кодексу, Законом України від 23.11.2018 № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628) та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зверненні Товариство поінформувало, що його основною діяльністю є роздрібна торгівлі пальним.
Оскільки Товариство не є власником місць роздрібної торгівлі пальним - стаціонарних АЗС, а використовує їх на підставі договорів оренди, звертається з проханням роз’яснити:
- чи може бути документом, що підтверджує право користування земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт роздрібної торгівлі пальним, договір оренди землі чинний на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, але у зв’язку зі зміною власника(-ів), втратив свою чинність?;
- чи може бути документом, що підтверджує право користування земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним, інформаційна довідка або витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки на якій розташований об’єкт роздрібної торгівлі?.
Чи можуть перелічені нижче документи слугувати підтвердженням права власності на об’єкти для здійснення роздрібної торгівлі пальним:
- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
-Інформаційна довідка Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- Копія договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна;
- Протоколи загальних зборів про внесення майна до статутного капіталу?
Крім того, Товариство просить роз’яснити наступне:
- на який рахунок необхідно вносити плату за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
-до якого з бюджетів, місцевого чи державного, зараховується плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.
У зв’язку з тим, що станом на 30.05.2019 Міністерством фінансів України не була затверджена форма заяви про реєстрацію акцизних складів, роз’яснити наступне:
- яким нормативно правовим актом затверджена форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів;
- яким чином платник акцизного податку повинен здійснити реєстрацію акцизного складу за відсутності вказаної форми заяви;
- засобами якого зв’язку, електронного чи поштового, повинна бути подана заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів.
А також, роз’яснити:
-до якої дати потрібно зареєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, за умови що на акцизному складів розташовані резервуари загальною місткістю не більше 1000 куб. метрів;
- чи дозволяється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів станом на 01.07.2019;
- які санкції будуть запроваджені до суб’єкта господарювання за здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі станом на 01.07.2019.
Законом № 2628 передбачено ряд змін до Кодексу, які набувають чинності з 01.07.2019, зокрема передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).
Зокрема, акцизним складом вважається, у т.ч. приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання -платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Кодексом передбачено, що один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу (п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу).
Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX Кодексу платники податку зобов'язані з 01.05.2019 до 01.06.2019 зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019.
Слід зазначити, що з 01.07.2019 вводиться в дію Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового у відповідності до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408 (далі - Порядок № 408).
Відповідно до п. 5 Порядку № 408 передбачено, що без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального або отримання і реалізація спирту етилового на такому складі.
Кожен акцизний склад має власний уніфікований номер у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, який автоматично присвоюється системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
До реєстру платників включаються такі дані про осіб, зареєстрованих як платники акцизного податку, та про акцизні склади, наявні у платників акцизного податку - розпорядників акцизних складів:
ідентифікаційні дані:
-для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ;
-для юридичних осіб, що уповноважені на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання і внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 Кодексу;
-для фізичних осіб - підприємців - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
реєстраційні дані - дата реєстрації особи як платника акцизного податку, дати запису в реєстрі платників про реєстрацію, внесення змін, анулювання реєстрації, дата та причина анулювання реєстрації платника акцизного податку/акцизного складу;
дані про акцизні склади - дані про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (уніфікований номер, адреса, назва та реквізити документів, що підтверджують право власності або право користування приміщеннями та/або територією, де розміщено акцизний склад), а також відповідні коди адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України, де розміщується кожний акцизний склад.
Також, п. 6 Порядку № 408 передбачено, що на підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.
У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку - розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу.
Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
На заяву накладається кваліфікований електронний підпис керівника юридичної особи або уповноваженої особи, фізичної особи - підприємця або її представника.
Датою і часом подання заяви до контролюючого органу є дата і час, зазначені у квитанції про доставку заяви (перша квитанція).
У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України. Щодо кожного акцизного складу в заяві зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу.
У разі реєстрації нового акцизного складу такому акцизному складу засобами системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового автоматично присвоюється уніфікований номер, який є єдиним у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і зберігається за акцизним складом до моменту анулювання його реєстрації.
За уніфікованим номером акцизний склад реєструється та обліковується в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Присвоєний під час реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового уніфікований номер акцизного складу, з якого реалізовано/на який отримано пальне або спирт етиловий, є обов’язковим реквізитом, що зазначається під час складання акцизної накладної.
Крім того, на виконання норм п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212, ст. 231, ст. 232 розділу VI Кодексу в частині затвердження форми та порядку заповнення заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового та коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового Міністерством фінансів України розроблено проект наказу «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі - Проект наказу), який розміщено на веб-порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Регуляторна політика».
Проект наказу розроблено на виконання норм Кодексу з метою запровадження дієвої системи контролю за обігом пального та спирту етилового, а також вдосконаленням порядку адміністрування таких підакцизних товарів.
Також, проектом наказу передбачено затвердити форму заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів.
Проектом передбачено набрання чинності наказом з 01.05.2019, але не раніше дня його офіційного опублікування, крім п. 1, 3 цього наказу, які набирають чинності з 01.07.2019.
Крім того, рекомендована форма заяви розміщена на офіційному вебпорталі ДФС та, починаючи з 19.06.2019, може застосовуватися для реєстрації, у т.ч. в Електронному кабінеті.
А також, згідно п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Відповідно до вимог ст. 230 Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку (далі - Порядок № 891).
Витратомір-лічильник - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;
Рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара;
Резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (п. 2 Порядку № 891).
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки, на які є позитивні результати повірки або оцінки відповідності виконують функції витратомірів-лічильників.
Враховуючи норми п. 22 підрозділу 5 розділу XX Кодексу та відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу XX Кодексу розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
-акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів, - не пізніше 01.07.2019;
-акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1 000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів, - не пізніше 01.10.2019;
-акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020.
Слід зазначити, що відповідно до п. 128 .1 ст. 128 1 Кодексу необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Враховуючи норми п. 22 підрозділу 5 розділу XX Кодексу штрафні санкції у відповідності до п. 128 1Л ст. 1281 Кодексу застосовуються: з 01.07.2019 - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів;
з 01.10.2019 - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів;
з 01.01.2020 - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів.
Крім того, відповідно до п. 128 х.2 ст. 128 1 Кодексу відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку -розпорядником акцизного складу -тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2000000 гривень.
Відповідно до п. 5 Порядку № 891, електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за місцем розташування акцизного складу, містять:
1)інформацію про розпорядника акцизного складу (найменування, реєстраційні дані, реквізити документів, на підставі яких здійснюється експлуатація акцизного складу);
2)інформацію про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (адреса, правовстановлюючі документи на споруди та приміщення акцизного складу) з уніфікованою нумерацією кожного акцизного складу та всі резервуари (їх кількість, тип, ємність) з уніфікованою нумерацією кожного резервуара, розташовані на акцизних складах;
3)інформацію про назву, модель, серійні (ідентифікаційні) номери витратоміра і рівнеміра, резервуар та акцизний склад з уніфікованою нумерацією, на якому розташовані витратоміри і рівнеміри;
4)дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи;
5)зведені за добу підсумкові облікові дані щодо добового обсягу обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів та резервуарів з уніфікованою нумерацією, отримані за допомогою витратомірів і рівнемірів чи шляхом проведення ручних замірів (за допомогою рулетки та метроштока) у разі виходу з ладу витратоміра чи рівнеміра, та інформацію про осіб, які проводили такі заміри;
6)інформацію про осіб (прізвище, ім'я, по батькові, посада), які формують та надсилають електроні документи для наповнення Реєстру;
7)інформацію про коригування даних, зазначених у п.п. 1 - 5 цього пункту, в електронних документах для наповнення Реєстру, надісланих до Реєстру (коригуючі електронні документи для наповнення Реєстру).
Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у п.п. 1 - 4 п. 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів одноразово до початку введення в дію Реєстру та в разі зміни такої інформації (п. 6 Порядку № 891).
Слід зазначити, що до електронних документів для наповнення Реєстру вноситься інформація про витратоміри, рівнеміри та резервуари, які відповідають вимогам законодавства та пройшли повірку та/або оцінку відповідності (п. 8 Порядку № 891).
Крім того, Законом № 2628 внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01.07.2019.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу (далі - ДПС) шляхом реорганізації Державної фіскальної служби. Згідно з п.п. 27 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (далі - постанова № 227), ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.
ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.
Законом № 481 визначено, що:
місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;
місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;
роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.
Порядок здійснення роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального визначено ст. 15 Закону № 481.
Зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Річна плата за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень, плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним/зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним/зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі/зберігання суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.
Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;
реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них:
модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;
реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта.
Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.
Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.
Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб'єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:
заяви суб'єкта господарювання;
рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;
несплати чергового платежу за ліцензію протягом ЗО календарних днів від моменту призупинення ліцензії;
отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;
встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
У разі зміни найменування суб'єкта господарювання у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство у заяві, яка подається до органу, що видає ліцензії, з доданим до неї платіжним документом про сплату чергового платежу за ліцензію, суб'єкт господарювання зазначає про таку зміну його найменування у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство.
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
У разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання дублікат ліцензії.
Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.
Законом № 481 встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним/на зберігання пального.
Для здійснення контролю суб'єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
За порушення норм Закону № 481 щодо торгівлі пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ст. 17 Закону № 481).
У ст. 1 Закону № 481 визначено, що Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та розміщується у вільному доступі.
Суб'єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензій (на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем розташування місць зберігання та роздрібної торгівлі пальним) починаючи з 12.06.2019.
При цьому головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб'єктам господарювання починаючи з 01.07.2019.
Стосовно внесення річної плати за ліцензії, повідомляємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено коди класифікації доходів бюджету 22013400 «Плата за ліцензії на право зберігання пального», 22013300 «Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним». Розрахункові рахунки для обліку надходжень державного бюджету відкриті у розрізі територій міст обласного значення, об'єднаних територіальних громад, районів області.
Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |