Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.07.2019 р. № 3126/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм законодавства з питання податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - ПКУ.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 ПКУ).

Водночас підпунктом 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території, та за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 ПКУ за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов'язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов'язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

Відповідно до підпункту 38.1 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України „Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями”, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (далі - Розпорядження).

Згідно з Розпорядженням м. Макіївка належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які мають у власності або користуванні (в тому числі на умовах оренди) земельні ділянки, розташовані у м. Макіївка, можуть застосовувати зазначену норму податкового законодавства з 14.04.2014.

Повідомляємо, що відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Водночас, органами ДФС здійснюється списання безнадійного податкового боргу згідно зі статтею 101 ПКУ.

Згідно з положеннями цієї статті списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків - юридичної особи, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

податковий борг, стосовно якого минув строк давності, встановлений Кодексом (1095 днів);

податковий борг, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а також податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду.

Органи ДФС щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.

Порядок такого списання затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (далі - Порядок № 577).

Згідно з Порядком № 577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами ДФС, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів ДФС (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

За наявності підстав керівник (його заступник) територіального органу ДФС (до функцій якого належить прийняття рішень про списання податкового боргу та їх відображення у ІС) приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до Порядку № 577 факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Згідно з підпунктом 38.2 пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87 - 101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються, зокрема, з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця;

При цьому необхідно зазначити, що списуватися як безнадійний має лише податковий борг фізичних осіб, що залишиться наявним після виконання вимог пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ та відповідних положень Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» щодо звільнення платників від нарахування окремих видів податків.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.