Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ВОЛИНСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.07.2019 р. № 3137/Ж/03-20-13-01-06-ІПК

В Головному управлінні ДФС у Волинській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянуто звернення щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

В межах компетенції, з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, повідомляємо наступне.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією (ст. 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18 січня 2001 року N 2238-ІІІ (далі - Закон № 2238)).

Крім того до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі - КВЕД), мають у    володінні, користуванні або    розпорядженні землі
сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин (ст. 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" від 23 вересня 2008 року № 575-УІ).

Законом № 2238 визначено, що продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг.

Коди продукції сільського господарства та пов'язані з цим послуги визначені розділом 1 секції А "Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства" Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 N 457.

Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Державного класифікатора продукції та послуг, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, що призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників, з метою визначення об'єкта оподаткування згідно з пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник - це юридична особа незалежно гід організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

З метою однозначного застосування норм Податкового кодексу України та уникнення юридичних колізій статтею 5 ПКУ передбачено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року N 507, до класу (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" належать будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інші.

Враховуючи зазначене вище, фізична особа - власник об'єктів нежитлової нерухомості, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може належати до сільськогосподарських товаровиробників у розумінні норм ПКУ.

Одночасно звертаємо увагу, що за даними інформаційних баз даних ДФС України громадянин Жвавець А.А. не перебуває на обліку як фізична особа - підприємець.

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) внесені зміни до ПКУ.

Зокрема, Законом N 2628 викладено пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 в такій редакції:

будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Зважаючи на те, що зміни до ПКУ в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (внесені Законом N 2628), набирають чинності з 1 січня 2019 року, викладена редакція пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ буде враховуватися при обчисленні податку за базовий податковий (звітний) 2019 рік та наступні звітні періоди починаючи з 1 січня 2020 року.

Додатково зазначаємо, згідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.