Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.07.2019 р. № 3150/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку основним видом діяльності Товариства є «надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна».

Товариство придбало нежитлове приміщення у багатоповерховому будівлі (далі - Будівля), що у тому числі передбачає перехід до нього права на земельну ділянку під такою Будівлею в порядку передбаченому ст. 120 Земельного кодексу України.

Товариство не надало інформацію про формування земельної ділянки під Будівлею, а також суб’єкта, який здійснював право власності або користування такою ділянкою на момент придбання нежитлового приміщення у Будівлі.

Товариство, посилаючись на положення п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу щодо звільнення від сплати земельного податку за таку земельну ділянку платників єдиного податку, що використовують таку ділянку у господарській діяльності, запитує про правомірність застосування ним вказаного звільнення.

Кодекс визначає, що Плата справляється у двох формах - земельний податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Використання земельних ділянок без оформлення відповідного права є порушенням земельного законодавства.

Орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, а також враховуючи рішення Судової палати у господарських відносинах Верховного суду України від 28.01.2015 (у справі № 5023/3993/12 (5023/9057/11) та від 30.11.2016 (у справі №  922/1008/15) може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачам (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Земельна ділянка, на якій розташована Будівля, є об’єктом права сумісної власності співвласників будівлі, та у них відповідно до пп. З п. 286.6 ст. 286 Кодексу виникає обов’язок внесення Плати за пов’язану із Будівлею земельну ділянку пропорційне тій частині площі Будівлі, що належить співвласникам або керуючись пп. 1 п. 286.6 ст. 286-1 Кодексу можуть укласти із Власником відповідну угоду щодо внесення нею земельного податку як однією із осіб-власників Будинку, що перебуває у спільній сумісній власності.

Таким чином, Товариство зможе скористатися, передбаченим пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, правом на звільнення від сплати податку, виключно у разі набуття ним індивідуального права власності на земельну ділянку та внесення, керуючись ст. 796 Цивільного кодексу України, до відповідних цивільно-правових угод про надання ним в оренду об’єкта нерухомості окремого елемента щодо надання в оренду земельної ділянки пов’язаної з таким об’єктом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).