Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЛУГАНСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.07.2019 р. № 3158/ІПК/12-32-40-02-10

Головним управлінням ДФС у Луганській області розглянуто запит фермерського господарства про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного- застосування окремих положень Закону України від 19.12Л 995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481, у редакції від 01.07.2019) щодо необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального, та в межах компетенції повідомляє таке.

Законом України від 23 Л 1.2018№ 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону № 481, зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Вказані зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Згідно зі статтею першою Закону № 481 зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик, а місце зберігання пального -місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Відповідно до ст. 15 вищевказаного Закону зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

При цьому, суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Крім того, згідно зч. 19 ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газов «добувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що починаючи з 01.07.2019 суб’єкти господарювання усіх форм власності (за винятком вищезазначених суб’єктів), які планують або провадять господарську діяльність, пов’язану зі зберіганням пального, повинні отримати ліцензію на право зберігання пального.

Звертаємо увагу, що чинним законодавством не передбачено винятків ані щодо групи платника податків та його основної діяльності, ані щодо обсягів пального та часу його зберігання, необхідних для визначення необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, діяльність суб’єкта господарювання зі зберігання пального підлягає обов’язковому ліцензуванню.

Відповідно до п.п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.