Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.07.2019 р. № 3176/6/99-99-26-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України на виконання рішення адміністративного суду (далі - судове рішення), яким скасовано податкову консультацію ДФС від 28.08.2018 № 3 750/6/99-99-01-02-02-15 ІПК, надану у відповідь на звернення заявника, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції надає нову податкову консультацію щодо оподаткування доходу юридичної особи — резидента Кіпру, отриманого від фізичної особи - резидента України у вигляді подарунку, з урахуванням українсько - кіпрського договору про уникнення подвійного оподаткування.

Відповідно до ст.ст. 717, 718 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Згідно з Кодексом доходи у вигляді подарунків є одним із видів доходів з джерелом їх походження з України (абзац „е” п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14).

Підпунктом 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до поняття „нерезиденти” віднесено, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства Уіфаїни філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Згідно з п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Кодексу нерезидентів - юридичних осіб, які утворені в будь-якій організаційно - правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, віднесено до платників податку на прибуток.

Доходи, отримані нерезидентами із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.141.4 ст. 141 Кодексу.
 

Підпунктом 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу визначено перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню згідно з Кодексом.

Оскільки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді подарунку не конкретизовано в зазначеному переліку, вони відносяться до виду доходу, визначеного цим переліком як „інші доходи” (абзац „й” п.п 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу фізична особа, яка у розумінні Кодексу є резидентом (зміст поняття розкрито у пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), здійснюючи подарунок на користь нерезидента - юридичної особи, зобов’язана утримувати податок у розмірі 15 відсотків від суми вартості об’єкта подарунку, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору, укладеного Україною з країною резиденції обдарованої особи.

Відповідно до ст. З Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі - Конвенція), ратифікованої Верховною Радою України 04.07.2013, яка є чинною в українсько - кіпрських відносинах з 07.08.2013, застосовуються „до осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав” (ст. 1 Конвенції).

Податками, на які поширюється дія цієї Конвенції в Україні, зокрема, є „податок на прибуток підприємств” (п. З ст. 2 Конвенції).

Пунктом 1 ст. 20 „Інші доходи” Конвенції визначено, що „види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їхнього виникнення, про які не йде мова у попередніх статтях цієї Конвенції, оподатковуються тільки в першій згаданій Державі”.

„Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються до доходів інших, ніж доходи від нерухомого майна, визначеного в пункті 2 статті 6 цієї Конвенції, якщо одержувач таких доходів є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво, і право або майно, у зв’язку з яким одержано дохід, справді пов’язані з таким постійним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статті 7 цієї Конвенції” (п. 2 ст. 20 Конвенції).

Відповідно до офіційних Коментарів до ст. 21 „Інші доходи” Типової Конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яку покладено в основу міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, у тому числі Конвенції, ця стаття встановлює загальне правило (виключне право на оподаткування доходу державою резиденції його отримувача), яке стосується доходів, що не розглядаються попередніми статтями Конвенції, а також доходів, отриманих з джерел, які прямо не вказані.

Доходи у вигляді подарунку не розглядаються відповідними статтями Конвенції.

Враховуючи висновки судового рішення та за загальним правилом, встановленим ст. 20 Конвенції, у разі, якщо резидент Кіпру не здійснює підприємницьку діяльність в Україні через постійне представництво, доходи кіпрського резидента у вигляді подарунку, отриманого від резидента України, підлягають оподаткуванню у Республіці Кіпр.

Водночас, питання стосовно застосування положень ст. 20 Конвенції у випадку, що розглядається, слід вирішувати з урахуванням положень ст. 9 „Асоційовані підприємства” Конвенції.

Звертаємо увагу, що відповідно до порядку застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, встановленого ст. 103 Кодексу, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які остаточні висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Слід зазначити, що індивідуальна податкова консультація (зміст поняття розкрито у п.п. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).