Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.07.2019 р. № 3143/6/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення про отримання індивідуальної податкової консультації (далі - ІПК) щодо окремих питань перебування на спрощеній системі оподаткування фізичних осіб - підприємців та повідомляє.

Відповідно п. 291.4 ст. 291 ПКУ фізичні особи - підприємці які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, а саме:

друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб -підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи -підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту.

Згідно зі ст. З Закону України від 22 квітня 1993 року N 3125-ХІІ "Про аудиторську діяльність", аудит - це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

При цьому ст. 1 Закону України 16 липня 1999 року N 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Враховуючи те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю сутністю є різними видами діяльності, то фізичні особи - підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги, мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування та бути платникам єдиного податку.

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 ПКУ).

Згідно з підпунктами 1 та 2 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. З п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку другої групи, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Платники єдиного податку, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків та наступного календарного кварталу за заявою перейти на іншу групу для платників єдиного податку згідно з п. 293.8 ст. 293 ПКУ.

Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

Платники єдиного податку другої групи, які перевищили в податковому (звітному) періоді граничний обсяг доходу, у наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від використання спрощеної системи оподаткування. Заяву подають не пізніше ніж 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу, (п.п. 2 п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи перевищив в податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений п. 291.4 ст. 291 ПКУ (1500000 грн.), то такий платник має виконати вимоги, визначені п. 293.8 ст. 293 ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.