Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.07.2019 р. № 3212/ІПК/08-01-40-04-11-ІПК

Головне управління ДФС у Запорізькій області відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянуло лист Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації та в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму листі Товариство, проінформувало, що є виробником сільськогосподарської продукції та використовує для власних потреб ПММ. Крім того, Товариство зазначає про наявність неоднозначного трактування змін законодавства, які вступають в силу з 01.07.2019 року, між Податковим кодексом України та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» .

В зв’язку із зазначеним Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання необхідності придбання ліцензії на зберігання палива.

З 01.07.2019р. набувають чинності зміни Податкового кодексу України, внесені Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон №2628) та Закону України від 19 грудня 1995 N 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481), пов’язані з веденням господарських операцій з пальним та їх ліцензуванням.

Слід зазначити, що Закон N 481 та Кодекс регулюють відносини в різних сферах діяльності.

Так, відповідно до пп.1.1 ст.1 Кодексу - Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

А Закон № 481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, зокрема обов’язкові вимоги з ліцензування.

Тобто, кожний закон визначає своє коло суб’єктів господарювання на які розповсюджуються відповідні вимоги, зокрема Кодекс визначає коло платників акцизного податку, а Закон №481 суб’єктів, які повинні отримати ліцензії.

Підпункт 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначає поняття «реалізації пального» для цілей розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України (а не Закону №481), який включає в себе визначення кола платників акцизного податку, об’єкту оподаткування, бази оподаткування, належності товарів до підакцизних та ставки податку, дату виникнення податкового зобов’язання, порядок обчислення податку, строки надання звітності та сплати, особливі умови щодо оподаткування, електронне адміністрування операцій з пальним. 

Тобто, зазначені вимоги не пов’язані з ліцензуванням операцій при здійсненні реалізації пального.

В той же час, статтею 1 Закону № 481 надано тлумачення термінів для визначення вимог зазначених у цьому Законі.

Зокрема, визначено, що зберігання пального це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик, а місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно зі ст. 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

-підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

-підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

-суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто - та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Для отримання ліцензії разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

 - документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;

- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Річна плата за ліцензії на право зберігання пального встановлена частиною сьомою ст. 15 Закону № 481 у розмірі 780 гривень.

Наведеної у листі інформації не достатньо для визначення наявності у Товариства операцій зі зберігання пального та місць його зберігання у розумінні Закону №481.

Тому, при визначенні необхідності придбання ліцензії необхідно керуватися приписами Закону №481 наведеними вище.

Крім того повідомляємо, що відповідно до ст.17 Закону № 481 за зберігання пального без наявності ліцензії передбачена відповідальність до суб’єктів господарювання у вигляді фінансових санкцій у розмірі 500 000 грн.

Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу, більш детально описати господарських операції пов’язані зі зберіганням пального, зокрема, але не виключно, інформацію щодо наявності території або приміщення де зберігається пальне.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.