Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.07.2019 р. № 3237/6/99-99-26-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо довідки, яка підтверджує податковий статус нерезидента, та застосування міжнародних договорів України, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Відповідно до ст. З Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Пунктом 103.2 ст. 103 Кодексу встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом іфаїни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі -довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з положеннями п.103.5 ст. 103 Кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Положення Угоди між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі - Угода), ратифікованої 12 липня 1996 року (Закон України № 342/96-ВР), яка є чинною в українсько-китайських відносинах з 18.10.1996, застосовуються „до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав” (ст. 1 Угоди).

Для цілей цієї Угоди, термін „компетентний орган” означає стосовно Китаю „Державну податкову адміністрацію або її повноважного представника” (п.п. 1) п. 1 ст. З Угоди).

Таким чином, згідно з порядком, встановленим ст. 103 Кодексу, резидент України, який виплачує доходи резиденту Китаю, має право на самостійне застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку, передбачених відповідними положеннями Угоди, якщо на час виплати доходу його фактичним власником - нерезидентом, надано довідку, видану компетентним органом Китаю, яка відповідає зазначеним у п. 103.5 ст. 103 Кодексу вимогам, встановленим законодавством України, стосовно легалізації та перекладу на українську мову офіційних документів, виданих іноземними компетентними органами.

Звертаємо увагу, що згідно з п.п. 19-1.1.28 п. 19-1.1 ст. 19-1 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, надання роз’яснень з питань, які стосуються порядку та особливостей легалізації (зокрема, із застосуванням з цією метою міжнародних договорів про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах), а також нотаріального засвідчення офіційних документів, виданих іноземними компетентними органами, не належить до повноважень ДФС.

Водночас, повідомляємо, що роз’яснення стосовно застосування міжнародних договорів України про правову допомогу в частині, що стосується скасування вимоги легалізації офіційних документів, виданих компетентними органами договірних сторін, у тому числі, Китаю, міститься у листі Міністерства юстиції України від 11.05.2010 № 26-26/291, розміщеному на офіційному сайті Верховної Ради України (www.rada.gov.ua).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.