Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.07.2019 р. № 3230/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо справляння екологічного податку, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у частині викидів двоокису вуглецю (далі - Податок за Двоокис), які здійснюють його структурні підрозділи.

Товариство запитує про механізм зменшення бази (об’єкта) оподаткування Податком за Двоокис.

Кодекс покладає на платника Податку за Двоокис обов’язок зареєструватися платником такого податку в податковому періоді, у якому досягнуто перевищення граничної величини викидів Двоокису в розмірі 500 тонн на рік (далі - Гранична обсяг).

При цьому згідно з абзацом другим пункту 240.7 статті 240 Кодексу податковими зобов’язаннями з Податку за Двоокис, що декларуються, вважаються зобов’язання за обсяги викидів Двоокису, у частині, що перевищує Граничний обсяг (далі - Податкові зобов’язання).

Платники Податку за Двоокис, які декларують Податкові зобов’язання у будь-якому звітному (податковому) кварталі, використовують передбачений п. 250.9 ст. 250 Кодексу механізм визнання зобов’язань шляхом подання до контролюючих органів за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення (далі - Джерело) заяви з додатком у формі розрахунку оцінки інвентаризації обсягів викидів Двоокису за всіма Джерелами платника Податку за Двоокис (далі - Заява-Розрахунок).

При інвентаризації викидів забруднюючих речовин використовуються, зокрема матеріали технологічного регламенту та проектних показників. В необхідних випадках для розрахунку кількісних характеристик викидів повинні застосовуватись галузеві методики, затверджені Міністерством екології та природних ресурсів України (п. 1.7 п. 1 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597).

Чинною галузевою методикою є «ГКД_34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 № 359 (далі — Методика).

Практичні приклади визначення обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами в залежності від виду палива згідно з Методикою, які у тому числі використовуються для обчислення інформації статистичної звітності 2-ТП (повітря), були оприлюднені у офіційному виданні ДФС «Вісник. Право знати все про податки» № 32 (889) від 26 вересня 2016 року.

Суми Податкових зобов’язань підлягають декларуванню платниками Податку за Двоокис у окремому додатку 1 до Податкової декларації з екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497, та подаються до контролюючих органів за місцем розташування Джерел.

Зокрема у звітному (податковому) періоді 2019 року, у якому фактичний сукупний (всіма Джерелами платника Податку за Двоокис) обсяг викидів Двоокису перевищив Граничний обсяг, Податкові зобов’язання обчислюються за об’єктом оподаткування, що є різницею між фактичним та Граничним обсягом, та декларуються з урахуванням Заяви-Розрахунку. У наступних звітних (податкових) періодах об’єкт оподаткування Податком за Двоокис відповідає фактичному у такому періоді обсягу викидів Двоокису.

У тому випадку, якщо Товариство при декларуванні Податкових зобов’язань за І квартал 2019 року визначило об’єкт оподаткування Податком за Двоокис без урахування Граничного обсягу, то, керуючись п. 50.1 ст. 50 Кодексу, у наступних звітних податкових періодах Товариство має право уточнити узгоджені Податкові зобов’язання шляхом подання уточнюючого розрахунку або подати Заяву-Розрахунок та повідомити контролюючий орган про відповідне зменшення об’єкта оподаткування для визначення Податкових зобов’язань у будь-якому наступному звітному (податковому) періоді.

Податкова консультація відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.