Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.07.2019 р. № 3260/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо права на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -ЄРПН) податкових накладних та права на податковий кредит, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, підприємством - продавцем у червні 2015 року та травні 2016 року були отримані попередні (авансові) оплати за товар, на дату яких були складені податкові накладні та часткова відвантажено товар.

Після сплину 1095 днів з дати складання податкових накладних оплата за частково непоставлений товар була повернута на поточний рахунок покупця.

Відповідно до частини другої статті 604 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
 

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Платник має право зменшити податкові зобов'язання з ПДВ лише після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Загальний термін позовної давності встановлено статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ тривалістю у три роки (1095 календарних днів). Отже розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ.

Таким чином, у разі, якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань та складання податкових накладних за операціями з отримання авансової оплати за товар відбувається повернення покупцю коштів за недопоставлений товар, розрахунок коригування до таких податкових накладних не може бути зареєстрований в ЄРПН, а підстави для зменшення податкових зобов'язань відсутні.

При цьому, зважаючи на те, що товар не буде отримано та не буде використано в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, покупець зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ на суму повернутого авансу, використовуючи механізм, визначений пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.