Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.07.2019 р. № 3273/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо правильності відображення у додатку 1 до податкової декларації з ПДВ коригування сум податкового кредиту з ПДВ, сформованого при отриманні послуг, розрахунки з постачальником за які не було проведено, у випадку списання кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності , і заміни кредитора та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Правові наслідки припинення зобов’язання регламентовані главою 50 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ).

Відповідно до статті 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо де не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно зі статтею 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку га складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (далі - Закон № 996).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону № 996),

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюють оя нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат га інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документам і, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Ознаки безнадійної заборгованості визначено підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу ІПКУ.

Підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ передбаче но, зокрема, що безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а)товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких това зів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
 

б)роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимсги щодо компенсації їх вартості.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування і коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) регулюються статтями 187, 192, 198 і 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затверджен ям наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/посі уг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом таке го звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України

Крім того зазначаємо, що Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569).

Починаючи із дати запровадження Системи електронного адміністрування ПДВ на постійній основі, а саме з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200і.З статті 200і розділу V ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569 (дал і реєстраційна сума).

З огляду на положення пункту 200і.З статті 200і розділу V ПКУ та пункту 9 Порядку № 569 реєстраційна сума, у тому числі сума ПДВ за отриманими податковими накладними (ХнаюЮтрХ обраховується на підставі документів
(податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних), складених починаючи з 01.07.2015.

Водночас коригування платником податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки на розмір реєстраційної суми не впливає.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткувані [я, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти ге пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПБ в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Отже, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015, сформував податковій кредит, але такі товари/послуги не оплачені протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів/послуг.

Зменшення податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Якщо платник при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але оплата за такі товари/послуги не здійснюватиметься, тобто вози фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку -покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додагу вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 21).

Пунктом 6 розділу III Порядку № 21 визначено, що дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 розділу V Порядку № 21 коригувань я податкового кредиту у разі списання кредиторської заборгованості відображається у рядку 14 розділу II податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до податкової декларації з ПДВ.

Згідно з формою додатка 1 до податкової декларації з ПДВ коригування податкового кредиту відображаються у таблиці 2.

При цьому у графі 2 -зазначається індивідуальний податковий номер постачальника (у вказаному у зверненні випадку первісного кредитора).

Податкова консультація має індивідуальний характер і мох се використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу IIПКУ).