Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2019 р. № 3308/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку застосування норм податкового законодавства при оподаткувань операцій з надання в оренду державного майна балансоутримувачем та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Законом України від 10.04.1992 № 2269-ХІІ «Про оренду державного тг комунального майна» (далі - Закон №2269) регулюються організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, або перебуває у комунальній власності (далі - Підприємства), їх структурних підрозділів, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем відповідно до пункту 2 статті 19 Закону № 2269 для об’єктів, що перебувають у державній власності, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об’єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об’єктів, що перебувають у державній власності.

Пунктом 2 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі - Методика № 786), встановлено, що розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.

Пунктом 17 Методики №786 визначено, зокрема, що у разі, коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується:

• за цілісні майнові комплекси державних підприємств - до державного бюджету;
• за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій (крім підприємств, установ та організацій галузі кінематографії, що належать до сфери управління Мінкультури, - на період до 31 грудня 2016 року) - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно;
• за майно, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), - до державного бюджету.

Якщо господарське товариство, створене у процесі приватизації (корпоратизації), утримує об’єкти житлового фонду, що но ввійшли до його статутного фонду, - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків господарському товариству.

Тобто, взаємовідносини щодо оренди державного майна, в тому числі і порядок перерахування орендної плати до бюджету, терміни внесення орендної плати регулюються Законом № 2269, іншими нормативно правовими актами, договорами оренди.
Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з надання в оренду державного майна

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно де статті 186 Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

• дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а е разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
• дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 Кодексу).

Відповідно до підпункту 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об'єктом оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету.

Таким чином, послуги з надання орендодавцем державного майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ (крім операцій, визначених підпунктом 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 Кодексу), незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати (та в якому співвідношенні здійснюється такий розподіл), чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі.
Враховуючи викладене, комунальне підприємство (балансоутримувач майна) - орендодавець на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з надання в оренду майна зобов’язане скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

При цьому, податкова накладна складається на всю суму орендної плати, яка підлягає розподілу, незалежно від того, чи орендар сам буде розподіляти суму отриманої орендної плати чі всю суму орендної плати ним буде перераховано на поточний рахуної орендодавця, якщо така операція є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо на операцію з оренди державного майна поширюються норми підпункту 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 Кодексу, то такі операції не є об’єктом оподаткування та на такі операції податкова накладна не складається.

Щодо оподаткування податком на прибуток операції з надання е оренду державного майна.

Згідно підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Кодексу, платниками податку на прибуток - резидентами є суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до пункту 133.4 статті 133 Кодексу, не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації.
Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшенш або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку абс збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

З огляду на зазначене, за роз’ясненнями з питань відображення в бухгалтерському обліку доходів балансоутримувача від оренди майна комунальної власності доцільно звертатись до Міністерства фінансів України.

Разом з цим повідомляємо, що інформації, викладеної у зверненні, недостатньо для надання вичерпної індивідуальної податкової консультації з порушеного питання, оскільки документи, про які заявник повідомляє у своєму зверненні до ДФС не були надані, а тому у разі необхідності пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із наданням детального опису здійснюваних операцій та копій документів (у тому числі відповідних цивільно-правових договорів), що стосуються даного питання.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.