Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2019 р. № 3304/ІПК/04-36-12-04-21

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області на звернення Товариства щодо справляння туристичного збору (далі - Збір), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство проінформувало, що основним видом діяльності є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування та податковим агентом зі сплати Збору і запитує, який перелік документів необхідно вимагати готелю від нерезидента, який прибув у відрядження, для того щоб він не сплачував Збір.

Відповідно до пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Кодексу платниками Збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування терито рій громад, про встановлення Збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.

Особливість справляння Збору, відповідно до якої податкові агенти справляють Збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого Збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання, визначено п.п. 268.6.1 Кодексу.

Як встановлено п.п. 268.2.2 Кодексу, не можуть бути платниками Збору, зокрема, особи, які прибули у відрядження.
З 1 січня 2019 року згідно із зміненою редакцією пп.«б» п.п.268.2.2 не сплачують туристичний збір особи, визначені п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст, 14 Кодексу, які прибули у відрядження. У названому п.п. «в» п.п. 14.1.213 міститься визначення фізичної особи — резидента, якою є фізична особа, що має мі ще проживання в Україні.

І такими особами, тобто резидентами України, можуть бути не лише громадяни України, а й іноземці. Це випливає з контексту п.п. «в» п.п. 14.1.213: «У разі якщо фізична особа має місце проживання також: в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі яі що державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року».

Згідно зі ст. 1 Закону України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ «Про громадянство України», зі змінами та доповненнями, громадянство України - це правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках;

громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними
договорами України; іноземець - це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Що стосується підтвердження терміну перебування в Україні, то документами, які підтверджують перебування фізичної особи - нерезидента на митній території України понад 183 календарних днів є паспортний документ та/або імміграційна картка, довідка з прикордонної служби, а також документи, на підставі яких він тимчасово (постійно) проживає в Україні та документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене ним як місце тимчасового (постійного) проживання в Україні.

Тож якщо іноземний громадянин згідно з п.п.«в» пп.14.1.213 підпадає під визначення фізичної особи — резидента, працевлаштований в Україні та є відрядженим працівником, то Збір з нього не справляється.

А якщо у відрядження приїхав іноземець, який не є резидентом України відповідне до п.п. «в» п.п.14.1.213, то пільги щодо Збору він вже не має.

Підтверджуючими документами, що іноземець прибув у відрядження, можуть бути, зокрема (але не виключно):

запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;

документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

Враховуючи зазначене, для підтвердження правомірності надання піль ги зі Збору податковий агент повинен мати копії відповідних документів, що підтверджують належність особи до пільгової категорії.

При цьому особи, які не надали відповідних документів, що засвідчують їх належність до пільгової категорії, є платниками збору на загальних підставах.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).