Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.07.2019 р. № 3302/ІПК/28-10-27-01-11

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув лист Товариства щодо реєстрації акцизних складів, та керуючись ст.52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

У зверненні Товариство поінформувало, що має окремі місця зберігання палива та інших підакцизних товарів, які використовуються виключно для потреб власного споживання.

Вказані місця належать Товариству на підставі різних правовстановлюючих документів та мають різні адреси місць розташування (різні цехи, ділянки, коди за КОАТУУ, кадастрові номери земельних ділянок).

Кожне окреме місце зберігання палива та інших підакцизних товарів має резервуари та інші ємності для зберігання пального обсягом не більше 200 кубічних метрів за кожною адресою окремо, а Товариство отримує паливо протягом календарного року на кожне окремо місце зберігання в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів Загальний обсяг придбання палива Товариством може перевищувати 1000 кубічних метрів за рік.

В кожному місці зберігання використовуються різи: види ємностей:

1 - резервуари обсягом не більше 200 кубічних метрів, 2 бочки обсягом не більше 200 літрів, 3 - балони обсягом не більше 200 літрів 4 - спирт в пляшечках по 100 мл. Крім того, Товариство володіє транспортним засобом для переміщення палива до пункту споживання (заправка промислових машин та обладнання).

З урахуванням викладеного, Товариство цікавить наступне.

Чи потрібно Товариству реєструвати окремі акцизні склади за кожним місцем зберігання різних видів ємностей ?

Чи будуть вказані місця зберігання палива одним акцизним складом, якщо вони належать одному підприємству?

Як здійснювати відповідно до підпункту 14.1.6 Кодексу підрахунок обсягу ємностей для зберігання пального: окремо по кожному місцю зберігання або загальний обсяг всіх ємностей, які належать підприємству?

Як здійснювати відповідно до підпункту 14.1.6 Кодексу підрахунок обсягу отриманого пального за рік: окремо по кожному місцю зберігання або загальний обсяг усіх місць разом?

Якщо станом на 01.07.2019 загальні обсяги придбання палива у 2019 році не перевищують 1000 кубічних метрів, то за який період мають братися обсяги придбання палива для визначення необхідності реєстрації місця зберігання палива акцизним складом?

Відповідно до п.п. "б" п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 Кодексу акцизний склад -це, зокрема приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є паливним акцизним складом:

- приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне з обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

- приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальг і колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідь і ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального Іншим особам;

- паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо з транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до п.п. 14.1.224    п.14.1    ст.14 Кодексу розпорядником паливного акцизного складу є суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення, змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Отже, оскільки Товариство закуповує та зберігає пальне на території (приміщенні) в ємностях, загальна місткість чи обсяг яких буде перевищував і будь-яку з ознак, зазначену в п.п. "б" п.п. 14.1.6 п.14.1 ст.14 Кодексу (о редакції з 01.07.2019), то дана територія (приміщення) буде відповідати визначенню акцизного складу, а Товариство, за наявності документів про право власності/користування приміщенням або територією, означених як акцизний склад, вважатиметься розпорядником акцизного складу в розумінн і Закону №2628 та Кодексу.

При цьому, під визначення реалізації пального підпадають операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу: до акцизного складу / акцизного складу пересувного, для власного споживання чи промислової переробки, будь-яким іншим особам.

Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що підакцизні товари (продукція) це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

У ст. 215 Кодексу наведено вичерпний перелік підакцизних товари , ставки податку на ці товари, код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД і огаю товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД.

Зокрема, до підакцизних товарів належить пальне (п. 215.1 ст. 215 Кодексу).

Поняття "пальне" чітко визначено нормами Кодексу.

Відповідно до пн.14.1.141    п.14.1 ст.14 Кодексу до пального відносять нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішево, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товарне, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Таким чином, якщо підакцизні товари, які використовує Товариство для господарських потреб, підпадають під визначення "пальне" і класифікуються за кодом та описом продукції (товару) згідно з УКТ ЗЕД, зазначеним у пп.215.3.4 п.215.3 ст.215 Кодексу (такий код має бути підтверджено відповідними документами), то у цьому випадку, з метою визначення необхідності реєстрації акцизного складу, місткість чи обсяг пального сумується за ознаками, зазначеними в п.п. "б" п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 Кодексу (в редакції з 01.07.2019).

Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (ст.1 Закону №481).

Товариству, яке використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації т і зберігання пального іншим особам, з метою визначення необхідності реєстрації акцизного складу пального, яке зберігається в приміщеннях (території) за різними адресами, необхідно місткість чи обсяг такого пального сумувати по ознаках, зазначених в п.п. "б" п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 Кодексу (в редакції з 01.07.2019), зокрема:

чи перевищує 200 кубічних метрів загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального у приміщенні або території Товариства, що знаходяться за однією адресою;

чи перевищує 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) обсяг пального, який отримує протягом календарного року Товариство (власник або користувач такого приміщення або території).

Чи буде вважатися транспортний засіб для переміщення палива до пунктів споживання (заправка промислових машин та обладнання) окремим акцизним складом ?

Відповідно до п.п. 14.1.224-1 п.14.1 ст.14 Кодексу розпорядником акцизного складу пересувного (пального) є суб'єкт господарювання - платню акцизного податку, який є власником пального, та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортник засіб: реалізує або зберігає пальне; ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст.225 Кодексу.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб'єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального.

Визначення акцизного складу пересувного надано у п.п.14.1.61 п.14.1 ст.14 Кодексу.

При цьому не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Отже, транспортний засіб, в якому міститься пальне, право власності на яке належить Товариству, використаний для переміщення палива до пунктів власного споживання, буде вважатися акцизним складом пересувним, якщо власник пального є розпорядником акцизного складу.

При цьому такий транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його цільового використання згідно із п.п.14.1.6-1 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Чи передбачено скасування реєстрації акцизного складу та, відповідно реєстрацію платника акцизного податку, якщо обсяги придбання палива у 2019 році або у 2020 році будуть зменшені та не перевищуватимуть 1000 кубічних метрів?

Відповідно до п.11 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого Постановою КМ України від 24.04.2019 №408 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового" (далі - Порядок №408) для реєстрації новин акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, анулювання реєстрації акцизних складів, усунення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо акцизних складів платник акцизного податку подає заяву про внесення відповідних змін.

Заява надсилається контролюючому органу та приймається у порядку, встановленому для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №408 виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється, зокрема в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв'язку з припиненням діяльності з реалізації пального. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. У такому разі датою анулювання реєстраці і платника акцизного податку є дата виключення його з реєстру платників;

Анулювання реєстрації платника акцизного податку проводиться за умови, що в Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (скорочено - СЕАРП та СЕ) дорівнюють нулю значення показників обсягів залишків пального, що обліковуються за таким платником, всіма його акцизними складами / акцизними складами пересувними та кодами товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.

Анулювання реєстрації акцизного складу здійснюється в разі виведення акцизного складу з експлуатації та подання заяви з відміткою про анулювання реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ. У разі подання зазначеної заяви платником акцизного податку надсилається повідомлення про закриття т і припинення експлуатації такого об'єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

Анулювання реєстрації акцизного складу проводиться за умови, що і СЕАРП та СЕ дорівнюють нулю значення показників обсягів залишків пального, що обліковуються за таким акцизним складом за всіма кодами товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.
У разі анулювання реєстрації платника акцизного податку анулюється реєстрація всіх його акцизних складів.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.